АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Листопад. Анатомічні пристосування у рослин до листопаду.

Листопад. Листки листопадних рослин, після кількох місяців напруже­ної фотосинтетичної продуктивної роботи, опадають, а на вічнозелених рос­линах функціонують теж не дуже довго - лише 3-5, максимум 15 (в араукарії) років.

Рослини скидають листки тому, що їм треба відділити пожовкле листя, щоб на ньому не затримувався мокрий лапатий сніг, щоб не наростав лід під час ожеледі та не ламались гілки і частини крони, щоб вони даремно не випа­ровували воду, адже провідна система в них зберігається. А це загрожувало б загибеллю рослин від зимового зневоднення, бо поглинання води із скуто­го морозом ґрунту просто неможливе.

Опадання листків восени істотно зменшує вітрильність рослин, тому під­вищується стійкість дерев до осінніх і зимових буреломів. Крім того, крони позбавляються хворих, пошкоджених та забруднених органів, гнізд шкідли­вих комах, осередків фітопатогенних грибів і вірусів.

Значна кількість мінеральних і органічних речовин встигає до листопаду переміститись з листків у інші багаторічні органи та тканини - кору та дере­вину пагонів і гілок, стовбурів, а також у кореневу систему. Тобто відбуваєть­ся часткова реутилізація корисних сполук, зокрема мінеральних.

Більша ж частина поживних речовин ніби втрачається рослиною і ці втрати досить вагомі. Так, за даними Б.П.Плєшкова, в опадаючому листі яблу­ні, вишні, клена тощо ще міститься до 10% білкових речовин, багато полі­сахаридів, мінеральних речовин. Однак, ці речовини нікуди не втрачаються, а циркулюють у межах цього ж фітоценозу, чи екосистеми вцілому.

В основі черешків листопадних рослин, в зоні відділення, незадовго до листопаду з'являється тон­кий поперечний прошарок клі­тин - відокремлювальний (від­дільний) шар, що у вигляді дис­ка пронизує всі тканини, крім провідних пучків (рис. 93). Пе­ред опаданням листків судини пучків закупорюються тилами, а ситоподібні пластинки фло- емних елементів закупорюють­ся калозою. Ці зміни ведуть до істотного зменшення провідної функції клітин пучків. Клітини віддільного шару зазнають природної мацерації. Тепер достатньо невелико­го поштовху, пориву вітру або вранішнього заморозку, внаслідок якого б за­мерзла вода у видозмінених клітинах віддільного шару, щоб листок легенько відламався основою черешка. У пагоні під брунькою залишається специфіч­ний рубець, поверхня якого надійно захищена шаром скорковілих клітин. Це захисний (ізолюючий) шар, який ефективно захищає тканини пагонів від висихання, або проникання патогенних факторів (грибів, бактерій тощо). Він утворюється з клітин камбію безпосередньо під віддільним шаром.

Процес опаду листків з рослин після місяців напруженої фотосинтетичної роботи. Листопад потрібен, щоб сніг на листках не згибав крони дерев, щоб не випаровувати даремно воду. Значна к-ть мінер. і органічних р-н встигає до листопаду переміститись з листків у кору та деревину пагонів, гілок і кореневу систему. Більша частина р-н втрачається. За даними Б. П. Плєшкова, в опадаючому листі яблуні, вишні, клена тощо міститься до 10% білків, багато полісахаридів, мінер. р-н.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 559 | Нарушение авторских прав