АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

Підготовчий етап.

Викладач має сформулювати тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення мікробіології, вірусології та імунології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. У зв’язку з цим слід пояснити, що діагностика вірусних інфекцій в більшості випадків базується на виділенні вірусу з інфекційного матеріалу та його подальшій ідентифікації. Правильне взяття матеріалу для дослідження, своєчасна доставка його з дотриманням умов для збереження збудника, вірне обрання методів культивування та ідентифікації вірусів дозволить своєчасно встановити встановити діагноз вірусного захворювання, що на сьогодні є необхідним для лікаря будь-якої спеціалізації.

Метою даного заняття є набуття вміння обирати методи діагностики вірусного захворювання та інтерпретувати отримані результати. Для реалізації цієї мети необхідно вміти виявляти віруси у різних чутливих системах (клітинних культурах, курячих ембріонах, чутливих лабораторних тваринах); розрізняти види ЦПД у культурі клітин; знати методику постановки реакцій бляшкоутворення під агаровим та бентонітовим покриттям; проводити облік “кольорової проби”, що поставлена з метою індикації вірусів у культурі клітин, облік реакції гемадсорбції та реакції гемаглютинації. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

Студенти записують назву практичного завдання та замальовують схему його виконання. Далі студенти записують у протокол заняття методів індикації вірусів, виявлення розмноження вірусів в курячих ембріонах, противірусні препарати.

Студенти вивчають різні види ЦПД у культурі клітин; знайомляться з методикою постановки реакцій бляшкоутворення під агаровим та бентонітовим покриттям; вивчають вірусні бляшки у культурі клітин під агаровим та бентонітовим покриттям; здійснюють облік “кольорової проби”, що поставлена з метою індикації вірусів у культурі клітин; здійснюють облік реакції гемадсорбції, що поставлена з метою індикації вірусів у культурі клітин; здійснюють облік реакції гемаглютинації, що поставлена з метою індикації вірусів у хоріоналантоїсній рідині курячого ембріону. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 379 | Нарушение авторских прав