Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми. Тема 15. Адсорбційні процеси та іонний обмін у біосистемах
Тема 15. Адсорбційні процеси та іонний обмін у біосистемах. Хроматографія
Актуальність теми
Адсорбція із розчинів на поверхні твердого тіла має велике значення для життєдіяльності організмів: адсорбція субстрату на поверхні ферментного комплексу, адсорбція на мембранах клітин (15 тис.м2 у організмі), адсорбція білків на поверхні гідрофобних частинок для перенесення їх кров’ю та транспорт кисню гемоглобіном еритроцитів.
Такі тверді адсорбенти, як активоване вугілля та йонообмінники, застосовуються для дезінтоксикації організму (очистки організму від сторонніх речовин, отрут, які потрапили в шлунок; шкідливих продуктів життєдіяльності; надлишкових ліків). Поверхня поділу фаз однієї таблетки активованого вугілля (0,25 г) досягає 125 м2. Отже, у медичній практиці широко використовують ентеросорбенти. Адсорбційна терапія здійснюється різними методами, такими як гемосорбція (очищення крові від токсинів), плазмосорбція, лімфосорбція, лікворосорбція (очищення спинномозкової рідини), аплікаційна сорбція, ентеросорбція.
Адсорбція застосовується також для очистки вітамінів та антибіотиків.
У медичній практиці використовуються імобілізовані препарати, тобто ферменти, гормони, антибіотики, які закріплені на неорганічних та органічних полімерах.
Хроматографія ̶ метод розділення й аналізу сумішей газів, випарів, рідин або розчинених речовин за допомогою сорбційних процесів. Цей метод застосовується з метою діагностики, клінічного контролю за перебігом лікування, контролю процесу детоксикації організму при отруєннях. Це дозволяє визначати шляхи профілактики та лікування різних хвороб.
Хроматографію застосовують у токсикологічній хімії, судовій медицині, криміналістиці та гігієні.
Конкретні цілі
Робити висновки щодо поверхневої активності речовин на підставі їх будови.
Аналізувати особливості будови поверхневого шару адсорбованих молекул поверхнево активних сполук, пояснювати принципи будови біологічних мембран.
Аналізувати рівняння адсорбції та межі їх використання, розрізняти мономолекулярну та полімолекулярну адсорбцію.
Інтерпретувати закономірності адсорбції речовин із розчинів на твердій поверхні.
Пояснювати фізико - хімічні основи методів адсорбційної терапії.
Розрізняти вибіркову та іонообмінну адсорбцію електролітів.
Інтерпретувати методи хроматографічного аналізу та їх роль у медико-біологічних дослідженнях.
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
Знати особливості будови біологічних мембран.
Мати поняття про гідрофільність (полярність) і гідрофобність (неполярність) сполук.
Мати уявлення про дисоціацію сполук.
Знати суть адсорбції, розподілу речовин між двома фазами, що не змішуються.
4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
4.1. Теоретичні питання до заняття:
1. Поверхнева активність. Правило Дюкло - Траубе.
2. Рівняння Гіббса. Орієнтація молекул у поверхневому шарі та структура біологічних мембран.
3. Рівнянння Ленгмюра.
4. Адсорбція із розчинів на поверхні твердого тіла. Рівняння Фрейндліха.
5. Фізико - хімічні основи адсорбційної терапії.
6. Адсорбція електролітів (вибіркова та іонообмінна). Правило Панета - Фаянса.
7. Іоніти та їх використання в медицині.
8. Класифікація хроматографічних методів дослідження за:
1) агрегатним станом фаз;
2) технікою виконання;
3) механізмом процесу розділення суміші компонентів.
Використання хроматографії в біології та медицині.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 627 | Нарушение авторских прав
|