АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Листя евкаліпта - Folium Eucalypti

Висушене листя вічнозеленого дерева евкаліпта кулястого (Eucalyptus globulus) містить ефірну олію, яка діє подразнююче та протимікробно. Застосовують у формі відварів та спиртових настойок зовнішньо на рани, виразки та при екземах як дезодоруючий та дезінфікуючий засіб; всередину - як стимулятор травлення, спазмолітичний, протибродильний та відхаркувальний засіб телятам -1,0...3,0 г; поросятам - 0,2...0,5 г.

Блювотні, румінаторні та відхаркувальні засоби

Блювота - це складний захисний акт, у якому беруть участь гладенькі м'язи стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки, глотки та скелетні м'язи діафрагми, черевної стінки і гортані. Узгодженість скорочень різних груп м'язів забезпечується блювотним центром, що міститься в довгастому мозку. Він може збуджуватися безпосередньо деякими речовинами (наприклад, апоморфіном) та рефлекторно після подразнення чутливих рецепторів відповідних рефлексогенних зон - слизової оболонки кореня язика, глотки, шлунка, верхніх відрізків тонкого кишечнику, а також серозних оболонок печінки, нирок, очеревини.

Блювотні засоби прямої дії збуджують центр відразу після всмоктування в кров. Дія ж рефлекторних засобів проявляється через тривалий проміжок часу, протягом якого відбувається поступова сумація імпульсів у центрі блювоти. При цьому з'являються і поступово посилюються явища нудоти, слинотечі, потовиділення, підвищення секреції бронхіальних залоз. Але першим симптомом нудоти (Nausea) є посилення секреції залоз верхніх дихальних шляхів, що являє собою відхаркувальний ефект.

Дія малих доз блювотних засобів може обмежитися лише підсиленням секреції бронхіальних залоз та активацією функції війчастого епітелію.

Дія більш високих доз супроводжується посиленням секреції слинних та шлункових залоз, моторики шлунка і перистальтики кишечнику, а в жуйних - моторики передшлунків. У таких дозах блювотні засоби застосовують у жуйних як румінаторні при атоніях і гіпотоніях передшлунків.

Дія більш високих доз супроводжується антиперистальтикою шлунка і блювотою навіть у жуйних тварин, для яких цей акт є неприродним. Акт блювоти відсутній також у коней та кролів.

Таким чином, у практиці ветеринарної медицини блювотні засоби рефлекторної дії залежно від доз можуть використовуватись як відхаркувальні, румінаторні та блювотні.

Із засобів центральної дії застосовують лише апоморфін.

Апоморфіну гідрохлорид - Apomorphini hydrochloridum

Одержують з морфіну шляхом відняття молекули води за допомогою сірчаної кислоти.

Білий, при тривалому зберіганні зеленкуватий порошок, погано розчиняється у воді (1:60). У водних розчинах нестійкий, тому готують їх асептично перед застосуванням.

Зберігають за списком А.

У коней і великої рогатої худоби викликає нервове збудження, яке супроводжується алотріофагією, цебто поїданням невластивих для живлення предметів (трісок, ганчір'я, вовни тощо).

При порушенні ж мінерального обміну, що супроводжується подібними явищами, уведення апоморфіну швидко їх усуває. У собак та свиней викликає блювоту.

Застосовують як блювотний засіб підшкірно: свиням - 0,01... 0,02 г; собакам - 0,002...0,005; котам - 0,001...0,003 г; при алотріофагії коням і великій рогатій худобі -0,02...0,05 г; вівцям і свиням - 0,01...0,02; собакам - 0,002...0,005; курям - 0,002...0,004г.

Зрідка застосовують як відхаркувальний засіб.

Блювотні засоби рефлекторної дії

Корінь іпекакуани - Radix Ipecacuanhae

Синонім: блювотний корінь.

Корінь тропічної рослини іпекакуани звичайної (Cephaelis Ipecacuanha) містить алкалоїди еметин та цефаелін, які мають гіркий смак і здатність подразнювати чутливі рецептори, викликаючи відхаркувальний, румінаторний та блювотний ефекти.

Зберігають за списком Б.

Застосовують як відхаркувальний засіб у формі порошку, болюсів і мікстури: коням - 0,5...3,0г; великій рогатій худобі - 2,0...5,0; собакам - 0,02...0,05 г; як ніжний блювотний засіб у формі кашки свиням - 2,0...3,0 г; собакам і котам - 0,2...0.5 г; румінаторний засіб великій рогатій худобі - 3,0... 10,0 г; вівцям - 1,0...3,0 г.

Кореневище білої чемериці - Rhizoma Veratri

Висушені багаторічні кореневища чемериці білої (Veratrum album) і чемериці Лобелі (Veratrum Lobelianum) містять алкалоїди (1,5 %) протовератрин та ієрвін, що мають здатність подразнювати чутливі рецептори. Випускають кореневище і настойку.

Зберігають за списком Б.

Застосовують як румінаторний засіб у формі відвару: великій рогатій худобі - 5,0...12,0 г; дрібній рогатій худобі - 1,0...4,0 г; як блювотний засіб свиням - 1,0...2,0 г; собакам - 0,1...0,2г. Частіше використовують настойку великій рогатій худобі - 5...12мл; дрібній рогатій худобі - 2...4; свиням - 1...2; собакам - 0,5...2 мл.

Вератрин – Veratrinum

Суміш алкалоїдів з насіння сабадили лікарської (Sabadilla officinalis), що росте в Південній Америці.

Зберігають за списком А.

Має здатність надзвичайно сильно подразнювати нервові закінчення чутливих нервів. Діє згубно на ектопаразитів.

Застосовують спиртовий розчин підшкірно як румінаторний засіб: великій рогатій худобі - 0,02...0,1 г; свиням як блювотне - 0,01...0,03 г; як тонізуючий скелетні м'язи засіб при атрофіях та ревматизмі внутрішньом'язово та підшкірно: коням - 0,03...0,05 г; великій рогатій худобі - 0,05...0,08; собакам - 0,001...0,002 г.

Тартрат - антимоній калію - Sribio-Kalii tartras

Синонім: блювотний камінь -Tartarus stibiatus.

Безбарвні кристали, розчинні у воді (1:17).

Зберігають за списком Б.

При внутрішньому введенні практично не всмоктується в кров і подразнює чутливі рецептори слизової оболонки травного каналу, діючи відхаркувально, румінаторно і блювотно.

Застосовують як блювотне: собакам і котам - 0,05...0,08 г; свиням - 1,0...2,0 г; як відхаркувальне на слизах: коням і великій рогатій худобі - 0,5...3,0 г; дрібній рогатій худобі і свиням - 0,2...0,5 г; як румінаторне великій рогатій худобі - 2,0...3,0 г; вівцям - до 1,0 г. Як відхаркувальні засоби використовують також корінь алтею (Radix Althaeae), корінь солодки (Radix Glycyrrhizae), листя мати-й-мачухи (Folium Farfarae), листя подорожника (Folium Plantaginis majoris), плоди анісу (Fructus Anisi), плоди кропу (Fructus Foeniculi), плоди кмину (Fructus Carvi), хлорид амонію (Ammonii chloridum), траву термопсису (Herba Thermopsidis) та деякі інші засоби.

Проносні засоби

Проносні засоби стимулюють моторну і секреторну функцію кишок, прискорюють проходження вмістимого по травному каналу і сприяють акту дефекації, не впливаючи суттєво на функцію інших органів і систем. Більшість з них мають здатність подразнювати чутливі рецептори слизових оболонок і рефлекторно прискорювати перистальтику кишечнику.

Послаблюючий та проносний ефекти викликають також лікарські засоби деяких інших фармакологічних груп (наприклад, холіноміметики, антихол інестеразні препарати), але вони не відносяться до цієї групи.

Оскільки в основі проносної дії лежать рефлекторні реакції, то необхідно пам'ятати, що при їх застосуванні можливе посилення моторної функції матки, що протипоказано вагітним тваринам.

Залежно від того, на які відділи кишечнику переважно діють проносні засоби, їх поділяють на три групи: засоби, що діють в однаковій мірі на тонкий і товстий кишечник (сольові проносні); засоби, що діють переважно на тонкий кишечник (рослинні та мінеральні олії); засоби, що діють переважно на товстий кишечник (рослинні препарати, що

містять антраглікозиди і синтетичні засоби фенолфталеїн та ізафенін).

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 406 | Нарушение авторских прав