АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Хлористоводнева кислота – Асidum hydrochloricum

Прочитайте:
  1. C. Синильная кислота
  2. Азотистое основание Углеводный компонент Фосфорная кислота
  3. Азотистое основание Углеводный компонент Фосфорная кислота
  4. Антитромбоцитарные препараты (ацетилсалициловая кислота, клопидогрель).
  5. Арахидоновая кислота
  6. Аскорбиновая кислота (витамин С).
  7. Аскорбиновая кислота (С)
  8. Аскорбінова кислота – Асidum ascorbinicum
  9. Аспарагиновая кислота
  10. Аспирин (ацетилсалициловая кислота, АСК).

 

Синонім: соляна кислота.

Властивості: безбарвна прозора рідина, змішується з водою. Для лікувальних цілей використовують розведену хлористоводневу кислоту (Acidum hydrochloricum dilutum), що містить 8,2...8,4 % хлористого водню.

Зберігання: за списком Б.

Дія: бактерицидна. Місцево на тканини діє подразнююче або припікаюче. Введена всередину розведена соляна кислота поліпшує перетравність білків, посилює секрецію підшлункової залози, запобігає розвитку гнильних і бродильних процесів у шлунку.

Показання, спосіб і дози застосування: всередину у формі 0,1...0,4-процентного розчину при пониженій кислотності, отруєнні лугами, бродильних і гнильних процесах у шлунку, хронічних гіпо- і анацидних гастритах, атонії і гіпотонії передшлунків у жуйних, аліментарній і токсичній диспепсії в молодняку, а також для прискорення всмоктування заліза при лікуванні анемії. Соляну кислоту використовують і для виготовлення штучного шлункового соку, для знезараження питної води (0,28 мл кислоти на 1 л води).

Дози всередину (розведеної): коням -10,0...20,0 г; великій рогатій худобі -10,0...30,0; дрібній рогатій худобі - 2,0...5,0; свиням -1,0...2,0; собакам-0,1...0,5 г.

 

Молочна кислота – Асіdum lacticum

 

Властивості: сиропоподібна рідина жовтуватого кольору, добре змішується з водою.

Зберігання: у щільно закритому скляному посуді.

Дія: антисептична, протибродильна, послаблює сфінктери шлунка при спазмі, місцево діє припікаюче, подразнююче і кератолітично.

Показання, способи і дози застосування: зовні - для припікання новоутворень (папілом), виразок. Всередину - при гострому розширенні шлунка в коней, тимпанії і атонії передшлунків у жуйних і метеоризмі кишок у формі 2-процентного розчину. Коням - 5,0... 15,0 г; великій рогатій худобі - 8,0... 15,0; вівцям і свиням – 0,5…3,0; собакам - 0,2...1,0 г.

 

Оцтова кислота – Асіdum aceticum

 

Властивості: безбарвна прозора рідина, добре змішується з водою.

Форма випуску: у розчинах з вмістом 96...100, 30 і 6 %.

Зберігання: у щільно закритому скляному посуді.

Дія: антисептична, протизапальна, подразнююча, протибродильна, інсектицидна.

Показання, способи і дози застосування: зовні як протипаразитарний засіб при вошивості - 0,2...1-процентний розчин, як антисептичний і протизапальний засіб при травмах, запаленнях у формі компресів, примочок з 1...2-процентного розчину. Всередину як антисептичний і подразнюючий засіб при атонії і тимпанії передшлунків у жуйних, як протиотрута при отруєнні лугами і сечовиною не більше ніж 0,5-процентної концентрації. Коням і великій рогатій худобі - 10,0...40,0 г; вівцям - 5,0... 10,0; свиням – 2,0...5,0; собакам – 1,0...2,0 г.

 

Борна кислота – Acidum boricum

 

Білий дрібнокристалічний порошок. Діє бактеріостатично.

Застосовується зовні як антисептичний засіб у формі 2...4-процентного водного розчину для промивання слизових оболонок носової і ротової порожнин; кон'юнктивітах, рідше при вагінітах і ендометритах; при хворобах шкіри - у формі 5...10-процентної мазі, спиртового розчину і присипок.

 

Луги - Аlcalia

 

Дію лугів на мікроорганізми і на організм тварин зумовлює гідроксильний аніон (ОН). Найбільш активні гідроокиси, менш активні карбонати. Порівняно слабку дію виявляють гідрокарбонати. Луги змінюють реакцію середовища, зневоднюють і згортають білок мікробних клітин.

На тканини тварин луги діють значно глибше ніж кислоти у зв'язку з тим, що вони розчиняють білок і омиляють жири. При зовнішньому застосуванні луги сприяють очищенню шкіри і, розм'якшуючи епідерміс, роблять його більш проникливим для лікарських речовин. У великих концентраціях спричиняють подразнення, запалення і навіть некроз з утворенням пухкого струпа.

При застосуванні всередину луги нейтралізують кислоти, розріджують слиз, прискорюють евакуацію вмісту шлунка в кишки, а виділяючись через легені, діють відхаркувально. Гідроокиси і карбонати використовують для дезінфекції об'єктів навколишнього середовища, а гідрокарбонати - для нейтралізації кислот.

 


Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 665 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)