 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Мезатон – Меsаtonum
Синоніми: фенілефрину гідрохлорид, адринол, неофрин тощо. Властивості: кристалічний порошок білого кольору, легкорозчинний у воді. Синтетичний препарат. Більш стійкий, ніж адреналін, не руйнується при введенні всередину, зумовлює більш тривалу дію. Зберігають за списком Б у захищеному від світла місці. Форма випуску: порошок, ампули по 1 мл 1-процентного розчину. Дія: збуджує переважно α-адренорецептори, тому підвищує тиск крові; діє дещо слабкіше, але триваліше, ніж адреналін і норадреналін; розширює зіницю ока. Показання, способи і дози застосування: як судинозвужувальний засіб для підвищення тиску крові при шоку, колапсі, великих крововтратах, інтоксикаціях, інфекційних хворобах; у комбінації з місцевими анестетиками (0,3...0,5 мл 1-процентного розчину на 10 мл анестетика); для припинення капілярних кровотеч (0,25...0,5-процентний розчин); для розширення зіниці ока. Дози: внутрішньом'язово: коням - 0,05—0,1 г; собакам - 0,005... 0,01 г; внутрішньовенно: коням - 0,02...0,04 г; собакам - 0,002...0,003 г. Адреноміметики непрямої дії
Ефедрину гідрохлорид - Ephedrini hydrochloridum
Синоніми: ефалон, санедрин. Склад і властивості: сіль алкалоїду, що міститься в рослині "ефедра хвощова" (Ephedra equisetina). Кристалічний порошок білого кольору, гіркий на смак, легкорозчинний у воді (1:5). Зберігають за списком Б у захищеному від світла місці. Форма випуску: порошок, таблетки по 0,002 г; 0,003; 0,01 і 0,025г; ампули по 1 мл 5-процентного розчину. Дія: сприяючи виділенню медіатору в синаптичну щілину, викликає звуження судин і підвищення тиску крові, стимулює діяльність серця, розслаблює м'язи бронхів і травного каналу, розширює зіницю, але не впливає на обмін вуглеводів і жирів. Повільно інактивується і виділяється з організму; діє до 4...6 годин. Збуджує центральну нервову систему, особливо центр дихання. При повторних введеннях дія значно знижується (явище тахіфілаксії). Показання, способи і дози застосування: для підвищення тиску крові, стимуляції роботи серця; як збуджуючий засіб при отруєннях наркотиками і наркотичними анальгетиками; як спазмолітичний і протиалергічний засіб при кропивниці, сироватковій хворобі; у комбінації з місцевими анестетиками. Дози внутрішньом 'язово, підшкірно: коням і великій рогатій худобі - 0,05...0,5 г; дрібній рогатій худобі - 0,02...0,1; свиням - 0,02...0,08; собакам-0,01...0,05 г.
Вправи Виписати рецепти: 1.Карбахолін в 0,1-процентному розчині корові натри ін'єкції через добу. 2.Ареколіну гідробромід у формі розчину коню на дві ін'єкції при ревматичному запаленні копит. 3.Фізостигміну саліцилат собаці у формі очних крапель. 4.Прозерин у формі розчину корові на дві ін'єкції при затримці посліду. 5.Новокаїн з адреналіну гідрохлоридом коню для провідникової анестезії. 6.Адреналіну гідрохлорид з глюкозою внутрішньовенно коню при серцевій недостатності. 7.Атропіну сульфат десяти поросятам для ін'єкцій при отруєнні хлорофосом. 8.Диплацин підшкірно собаці перед операцією. 9. Борна кислота (2-процентна) і ефедрину гідрохлорид
Засоби, що діють переважно на процеси обміну в організмі тварин
Вітамінні препарати
Вітаміни - це велика група біологічно активних речовин. Думку про існування речовин, необхідних для харчування, вперше висловив російський вчений М.Л. Лунін (1880 р.), а назву запропонував польський учений К.Функ, який виділив з рисових висівок речовину, що містила азот, і назвав її "життєвий амін" або "вітамін". Як виявилося пізніше, мова йшла про тіамін (вітамін В1). Вітаміни беруть участь в обміні речовин як кофактори ферментних систем, тому нестача кожного з них призводить до гальмування інтенсивності відповідної біологічної реакції, а в цілому до порушення фізіологічних функцій. Кожний вітамін виконує тільки йому властиву функцію, тому не може бути замінений іншим. На відміну від інших органічних поживних речовин характерною особливістю вітамінів є те, що потреба в них визначається надзвичайно малими кількостями. Основним джерелом вітамінів для тварин є корми. Деякі вітаміни синтезуються в організмі з провітамінів (наприклад, вітаміни Д2, Д3) або за участю мікроорганізмів травного каналу (наприклад, вітаміни групи В). Тому нестача вітамінів (гіповітамінози) або відсутність (авітамінози) найчастіше розвиваються при нестачі (відсутності) їх або провітамінів у кормах - це первинний або екзогенний гіповітаміноз. Вторинний або ендогенний гіповітаміноз розвивається при різкому і тривалому порушенні функцій органів травлення - слизової оболонки, печінки, підшлункової залози, коли утруднюється звільнення вітамінів, особливо з рослинних кормів, і всмоктування, а також при дисбактеріозі при тривалому застосуванні протимікробних засобів (сповільнюється синтез вітамінів мікроорганізмами). Вітамінні препарати широко використовуються в тваринництві, насамперед для профілактики гіповітамінозів, дещо рідше - для лікування гіпо- та авітамінозів. Дози препаратів, як правило, не набагато перевищують добову потребу тварин у вітамінах. Останнім часом вітамінні препарати все ширше застосовують як лікувальні засоби при захворюваннях, не пов'язаних з гіповітамінозами: при інфекційних захворюваннях, особливо в період реконвалесценції, при різних отруєннях. Дози вітамінів при цьому перевищують фізіологічні. За фізичними властивостями розрізняють дві групи вітамінів: водорозчинні і жиророзчинні. Водорозчинні в організмі тварин не нагромаджуються і повинні постійно надходити з кормами або синтезуватися, а жиророзчинні можуть нагромаджуватися в тканинах. Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 427 | Нарушение авторских прав |