АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Сірка осаджена - Sulfur precipitatum

Властивості: дуже дрібний порошок блідо-жовтого кольору, нерозчинний у воді. Горить з утворенням сірчистого ангідриду.

Дія: протипаразитарна, розсмоктувальна, протизапальна, кератолітична. У великих концентраціях - подразнююча, кератолітична і підсушувальна.

Показання, спосіб і дози застосування: зовні при тих самих показаннях, що і сірка очищена. Входить до складу протикоростяної сірчаної мазі, яка складається з шести частин сірки, восьми частин зеленого мила, однієї частини калію карбонату і десяти частин вазеліну; до складу мазі Вількінсона, віденського дігтярного лініменту, який складається з однієї частини сірки і дьогтю і двох частин зеленого мила і етилового спирту. Ці препарати застосовують для лікування корости.

Сірка черенкова - Sulfur bacculis

Виплавлена і вилита у формочки сірка. Застосовують для одержання сірчистого ангідриду з метою дезінфекції герметично закритих приміщень і лікування корости коней у газових камерах.

Натрію тіосульфат - Natrii thiosulfas

Синонім: гіпосульфіт натрію.

Властивості: безбарвні прозорі кристали гірко-солоні на смак, розчинні у воді (1:1).

Форма випуску: порошок і 30-процентний розчин в ампулах по 5, 10 і 50 мл.

Дія: протипаразитарна, протизапальна, антитоксична, у кислому середовищі розкладається з утворенням сірки і сірчистого ангідриду.

Показання, способи і дози застосування: зовні для лікування корости за М.П.Дем'яновичем. В уражені місця втирають 2 рази через 10...15 хвилин 60-процентний розчин натрію тіосульфату. Після висихання шкіри втирають 1-процентний розчин соляної кислоти 2...3 рази з інтервалом 5...10 хвилин.

Всередину і внутрішньовенно застосовують при отруєннях солями важких металів, миш'яком, препаратами хлору, брому; при алергічних хворобах, кетонурії в овець, артритах, сепсисі.

Дози всередину: коням і великій рогатій худобі – 25,0..50 г; дрібній рогатій худобі і свиням - 5,0... 10,0; собакам - 1,0...2,0 г.

Внутрішньовенно у формі 10...30-процентного розчину (готують асептично, кип'ятити не можна): коням і великій рогатій худобі - 5,0...15,0 г; дрібній рогатій худобі - 1,0...4,0; собакам -1,0...3,0 г.

Вправи

Виписати рецепти

1.500,0 розчину формальдегіду для консервування патолого-анатомічних препаратів.

2. Вісім порошків такого складу: 0,3 г гексаметилентетраміну, 0,2 г темісалу. Внутрішнє. Собаці по одному порошку 2 рази на добу при циститі.

3.1000 мл розчину, виготовленого з 20,0 г хлораміну на дистильованій воді. Зовнішнє. Для зрошення гнійних ран.

4.50,0 г суміші з йоду і гліцерину у співвідношенні 1:5. Корові для змазування шийки матки.

5.200 мл 5-процентного спиртового розчину йоду. Собаці для обробки операційного поля.

6.Розчин такого складу: 1,0 г йоду чистого; 2,0 г калію йодиду; до 1700,0 г води дистильованої, інтратрахеально. Телятам по 20...30 мл при диктіокаульозі.

7.75,0 г найдрібнішого порошку з рівних частин йодоформу, борної кислоти і нафталіну. Присипка на рани коню.

8.1000 мл розчину калію перманганату у співвідношенні 1:1000. Зовнішнє. Для промивання гнійників у свиноматки.

9. 200 мл офіцинального розчину перекису водню для обробки гнійної рани у вівці.

10.200,0 г пасти, у яку входить 20,0 г нафталіну, 10,0 г оксиду цинку і 10,0 г сірки осадженої. Зовнішнє. Коню.

11.30,0 г натрію тіосульфат. Внутрішньовенно корові у формі ампулованого розчину при отруєнні.

12.Розчин з 5,0 г лізоформу і 300 мл дистильованої води. Зовнішнє. Корові для промивання піхви при вагініті.

13.Розчин з 10,0 г гексаметилентетраміну, 2,0 г кофеїн-бензоату натріюідо 100 мл води для ін'єкцій. Внутрішньовенно коню.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 997 | Нарушение авторских прав