АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Оцінка вододжерел, водопостачання і напування тварин

Санітарно-гігієнічна оцінка води повинна проводитись у такій постлідовності:

1-встановлення санітарно-топографічного стану володжерела і оточуючої його місцевості;

2-визначення фізичних якостей;

3-проведення хімічного аналізу;

4-при необхідності – з’ясування біологічних показників води.

Обстеження санітарно-топографічного стану водолжерела і оточуючої його місцевості проводиться комісією за такою орієнтовною схемою:

а) Санітарно-топографічне обстеження колодязя:

-адреса, місце знаходження (в селі чи за селом, відстань від найближчої о житла, тваринницьких об'єктів та ін.);

-характер рельєфу (на рівному місці чи на височині, на схилі, у низині, у балці, на березі річки, ставка, болота чи на відстані від них. можливість затоплення паводковими водами):

-гідрогеологічні дані (шляхом опитування чи власними спостереженнями): глибина до дна з поверхні води: з якого боку вода прибуває в колодязь; як легко вичерпується вода при звичайному і посиленому її розборі; чи зникає вода в колодязі в період засухи; вимерзання; швидко чи повільно набирається вода після водозбору; чи збільшується кількість води в колодязі після дотів;

-гідротехнічні дані: матеріал зрубу, його розміри і товщина стінок; чи є глиняний замок; чи закривається колодязь кришкою і чи є над ним будка, навіс, чи розміщені біля колодязя корита для напування тварин: водопід'ємні пристосування: як дістається вода з колодязя (насосом, воротом, журавлем і ін.): чим забирається вола (цебром, відром запільним чи власним); стан під їзду чи підходу до колодязя;

-якість води в колодязі (за опитуванням населення);

-санітарні дані: відстань до найближчих помийних ям, гноєсховищ, вбиралень, очисних споруд; чи забруднюється колодязь стоками, застоялою навколо нього водою; чи проводиться біля колодязя прання білизни і напування тварин;

-свідчення про обладнання і обслуговування колодязя: рік спорудження,

-останнього ремонту і очищення колодязя, чи проводиться над ним нагляд і який.

Для визначення товщини шару води в колодязі користуються вимірювальною стрічкою, на нижньому кінці якої на відстані 1 см одна від одної нанизані металеві чашечки. При занурюванні стрічки у воду в чашечки набирається вода. Відрахуванням числа чашечок, що занурились у воду, від тих, що залишились на поверхні, дізнаємося про товщину шару води у колодязі.

У польових умовах товщину шару води можна виміряти за доломогою жердини або вірьовки з вузлами.

б) Санітарно-топографічне обстеження ставка:

-адреса місця знаходження (назва ставка);

-розміри (довжина, ширина, площа);

-грунт дна і стінок ставка (як він утворений);

-якою водою живиться ставок (джерельною, атмосферною, річковою);

-яким є ставок, стоячим чи протічним (чи пересихає літом і перемерзає взимку);

-чи спостерігається схильність його до заболочування, чи є в ставку риба:

-можливості забруднення ставка (близькість ораних земель, наявність житлової забудови, тваринницьких ферм, літніх таборів для тварин, гноєсховищ, скотомогильників, прибиралень, смітників; чи проводиться напування тварин безпосередньо зі ставка, чи с навколо зелені насадження); як утворений ставок (виритий штучно, обладнаний греблею, запрудою);

-матеріал греблі (загати): земля, дерево, щебінь, сміття, гній;

-висота підпори води, чи є водозлив і як він обладнаний;

-яке гідротехнічне обладнання с (водяний млин, турбіна, насоси та ін.), як воно використовується.

в) Санітарно-топографічне обстеження річки (струмка):

-адреса і назва річки, звідки вона бере свій початок і куди впадає, які притоки впадають в неї;

-розміри (ширина) її на час обстеження і в період наводка, висота підйому води;

-тривалість весняного наводку, чи пересихає річка влітку і перемерзає зимою, чи вливаються в неї джерела: характер рельєфу оточуючої місцевості, стан дна річки;

-стан берегів річки (спадні і покриті рослинністю чи обривисті);

-на якій відстані від берега розташовано житлові будинки, тваринницькі ферми, промислові підприємства, особливо ті, то переробляють тваринницьку сировину, звалища сміття, гноєсховища, вбиральні та ін.),

-чи є гребля або загата (її обладнання, матеріал, призначення); можливість забруднення річки стоками промислових підприємств, тваринницьких ферм;

-водовикористання річки і для яких потреб: промислових, господарських, питних, поїння тварин, протипожежних і інших;

-якщо проводиться забір питної води, то на якій відстані від можливих джерел забруднення.

Крім зазначених питань в акт (карту) санітарно-топографічного обстеження вододжерела вносять й інші застереження, які тим чи іншим чином виливають на якість води та її санітарну безпеку. У кінці акту проставляються дата обстеження і підписи осіб, які проводили обстеження.

Повне забезпечення тваринницьких ферм доброякісною водою — одна з головних передумов успішного здійснення технології виробництва тваринницької продукції. Правильна організація водопостачання передбачає ряд заходів щодо одержання води, поліпшення її якостей та доставки до господарств. При цьому ставиться мета одержувати не тільки доброякісну і в достатній кількості воду, а й економічно дешеву.

Під час забезпечення ферм (комплексів) водою першочергово вирішується питання про повне задоволення всіх їхніх потреб. Дебіт води для ферми складають, виходячи з відповідних нормативів. Витрати для напування залежать від виду, фізіологічного стану та віку тварин (табл. 9).

Таблиця 9 Нормативи споживання води сільськогосподарськими тваринами

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1335 | Нарушение авторских прав