| 
 
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
	  | 
    
 Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент на занятті
  | Термін
 |  Визначення
 |     | Дифтерія
 |  Гостре інфекційне захворювання, що викликається токсигенними коринебактеріями дифтерії, передається повітряно-краплиним шляхом; характеризується місцевим фібринозним запаленням переважно слизових оболонок рото- і носоглотки, а також явищами загальної інтоксикації, ураженням серцево-судинної, нервової і видільної системи.
 |     | Біологічні особливості збудників дифтерії
 |  Морфологія: Гр.+ палички. Використовують складний метод фарбування за Нейсером і простий за Лефлером. Характерна наявність на кінцях зерен валютину, які фарбуються більш інтенсивни чи в інший колір (явище метахромазії). Збудники розташовані під кутом один до одного. Характерно, явище поліморфізму. За культуральними і біохімічними властивостями виділяють 4 біовари: gravis, mitis, intermedius, belfanti.
 |     | Токсигенність
 |  Пов’язана з продукцією екзотоксину
 |     | Явище,,фагової конверсії”
 |  Потрапляння в бактеріальну клітину помірного бактеріофагу, який привносить в геном “tox + ген.” Клітина починає продукувати екзотоксин.
  
  
 |     | Визначення токсигенності дифтерійної палички в дослідах,,in vitro”
 |  Використовуються реакції прецепітації в гелі. Антитоксин здатний дифундувати в гель, при наявності в гелі дифтерійного екзотоксину, який продукується при рості бактерій, утворюється лінія преципітації.
 |     | Мікробіологічна діагностика дифтерії
 |  Мікробіологічна діагностика має вирішальне значення, при цьому особлива увага приділяється вивченню морфологічних, культуральних, біохімічних властивостей, визначенню біоварів і токсигенності дифтерійної палички. Особливо важливого значення набуває диференціація дифтерійної палички від непатогенних коринебактерій.
 |     | Специфічна профілактика
 |  Використовують дифтерійний анатоксин при введенні, якого формується антитоксичний імунітет.
 |     | Екстренна профілактика і лікування
 |  Протидифтерійна сироватка
 |      3.5. Рекомендації для оформлення протоколу: 
 До протоколу слід внести: 
 1. Малюнок культури дифтерійної палички, зафарбований синькою Лефлера. 
 2. «Диференціація коринебактерій за біохімічними властивостями», «Диференціюючі ознаки біоварів збудника дифтерії». 
 3. Демонстрація реакції преципітації в гелі при визначенні токсигенності дифтерійної палички. 
 4. Схема мікробіологічної діагностики дифтерії. 
 5. Схема забору матеріалу і посіву на середовища з метою мікробіологічної діагностики дифтерійного бактеріоносійства. 
 6. Перелік профілактичних і лікувальних препаратів. 
   
 Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 760 | Нарушение авторских прав 
   1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
 
  
 |