АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Критерії люстрації

50. Стаття 3 Закону про люстрацію містить критерії люстрації, запроваджуючи заборону обіймати державні посади (тобто посади, перераховані у статті 2) протягом п'яти чи десяти років, залежно від посади, зазначеної у переліку, і яку особа обіймала в періоди, що підлягають перевірці.

51. Перша категорія вводить заборону обіймати посади протягом десяти років (стаття 1.3) і включає:

a) Осіб, які в державному апараті обіймали високі посади не менше одного року у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року (стаття 3.1);

b) Осіб, які обіймали посади, переважним чином, у військовому, міліцейському, судовому або медіа-секторі у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року (стаття 3.2);

c) Осіб, які обіймали керівні посади в Комуністичній партії, в Комсомолі протягом радянського періоду або були працівниками чи негласними агентами в КДБ в той час (стаття 3.4);

d) Осіб, які збагатилися, порушуючи Закон про засади запобігання і протидії корупції (стаття 3.8);

e) Співробітників правоохоронних органів, прокурори і судді, які вчиняли певні дії відносно осіб, які підпадають під дію законів про амністію.

52. Друга категорія вводить заборону обіймати посади протягом п’яти років (стаття 1.4) і включає:

a) Суддів, прокурорів, співробітників органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, які активно були залучені до переслідування активістів та демонстрантів, які протестували проти Януковича (стаття 3.3);

b) Посадових та службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування (крім осіб, зазначених у категорії 1а), які, обіймаючи відповідну посаду у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, сприяли узурпації влади Президентом України Віктором Януковичем, підриву основ національної безпеки, оборони чи територіальної цілісності України, що спричинило порушення прав і свобод людини (стаття 3.5);

c) Посадових та службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю перешкоджали реалізації конституційного права громадян України збиратися мирно і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації або спрямовані на завдання шкоди життю, здоров’ю, майну фізичних осіб у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року (стаття 3.6);

d) Посадових та службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, стосовно яких встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, що вони співпрацювали із спецслужбами інших держав як таємні інформатори в оперативному отриманні інформації; своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на підрив основ національної безпеки, оборони чи територіальної цілісності України; закликали публічно до порушення територіальної цілісності та суверенітету України; розпалювали міжнаціональну ворожнечу; своїми протиправними рішеннями, дією чи бездіяльністю призвели до порушення прав людини та основоположних свобод, визнаних рішенням Європейського суду з прав людини (стаття 3.7).

53. Деякі з цих положень неясні і туманні. Відповідно до статті 3.2.10 заборона застосовується до будь-якого «працівника правоохоронного органу, який складав та/або своєю дією сприяв складенню рапортів /…/ стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону про амністію. Що означає "сприяти" в даному контексті? Чи підпадатиме під це положення така особа, як, наприклад, друкарь або службова особа найнижчого рангу, яка стенографувала звіт? Крім того, які критерії суди повинні приймати до уваги при визначенні того, що хтось «сприяв узурпації влади Президентом України Віктором Януковичем... " відповідно до статті 3.5? У зв'язку з повномасштабною люстрацією та її децентралізованою реалізацією, неточні формулювання можуть призвести до неоднакового застосування Закону, а також може сприяти використання його в особистих або політичних цілях. Ці положення потрібно переформулювати.

54. Необхідним є рішення суду, яке набрало законної сили, і в якому встановлені факти, зазначені у відповідному положенні, щодо осіб, зазначених у § 53.

55. В інших випадках, умовою застосування люстраційного заходу є сам факт обіймання певної посади, без залучення суду.

56. Відповідно до Керівних принципів, люстрація має бути спрямована тільки проти осіб, які відігравали важливу роль у вчиненні серйозних порушень прав людини або які займали керівні посади в організації, відповідальної за серйозні порушення прав людини; ніхто не може бути предметом люстрації виключно на підставі власник поглядів переконань; і свідомі колабораціоністи можуть бути люстровані, якщо тільки їх дії насправді завдали шкоду іншим, і вони знали або повинні були знати про це. Крім того, при переході до демократичного режиму люстрації не повинні підлягати особи, які діяли з примусу або які на момент вчинення відповідних дій не досягли 18 років, добровільно відмовилися від вчинення дій та/або відмовилися від членства або участі в роботі відповідної органіщзації.

57. І нарешті, що також зазначено у статті 1.2 Закону про люстрацію, "люстрація має бути заснована на принципі індивідуальної (не колективної) відповідальності».

58. Закон про люстрацію не відповідає цим вимогам. За винятком осіб, зазначених у статтях 3.5, 3.6 та 3.7, не передбачається встановлення індивідуальної вини незалежним органом. Заборона виконувати державні функції, яка застосовується до цих осіб, заснована на простому факті, що така особа обіймала певну посаду, з подальшою презумпцією винуватості. Такий підхід може бути прийнятним щодо тих осіб, які обіймали керівні посади в комуністичний період, щодо деяких ключових високопосадовців під час правління Януковича, у всіх інших випадках вина має бути доведена в кожному окремому випадку. Якщо сам факт належності до партії, організації або адміністративного органу старого режиму є підставою для заборони обіймати державні посади, то така заборона зводиться до форми колективного та дискримінаційного покарання, що є несумісним зі стандартами прав людини. Таким чином, люстрація ризикує стати політичним інструментом утиску опонентів.

59. Відповідно до Закону про люстрацію, особи, які підлягають люстрації, не мають можливості довести, що, незважаючи на посаду, яку вони обіймали, вони не приймали участі у порушенні прав людини і не підтримували антидемократичні заходи. Видається, що такі особи позбавлені можливості посилатися в якості аргументу на той факт, що з моменту зайняття посади минуло багато часу або наводити в якості аргументу той факт, що вона змінила свою поведінку та ставлення. Такий підхід протирічить принципу «індивідуальної відповідальності», на якому має грунтуватися люстрація (стаття 1.2). Навіть добровільне звільнення з посади до 22 лютого 2014 року не є достатньою підставою для уникнення люстрації.

60. Відсутність вимоги індивідуального рішення є особливо проблематичним у випадку посад, відповідно до статті 3.8. Це положення передбачає, що заборона, передбачена статтею 1.3, застосовується до «осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених статтями 2.1.1 -2.1.10, доходам, отриманим із законних джерел».

61. Незрозуміло, як люстраційна перевірка може встановити недостовірність інформації щодо фінансових даних, оскільки Закон не вказує, що такі дані повинні бути оцінені в ході перевірки. Справді, перевіряти ці данні набагато складніше, ніж просто оцінити, чи обіймала особа певну посаду в минулому, чи ні, оскільки така перевірка даних вимагає спеціальних знань від тих, хто здійснює перевірку, на відміну від тих, хто здійснює перевірку щодо посад, оскільки не обов’язково мати спеціальні зання. Крім того, відповідно до антикорупційного законодавства України, існують спеціальні процедури по боротьбі з корупцією і відповідні органи. Нарешті, не дивлячтсь на те, що корупція дійсно підриває (віру в) демократичний лад і верховенство права, важко визнати, що особа, яка причетна до корупції, тим самим створює ризик з точки зору серйозних порушень прав людини в цілому.

62. Закон про люстрацію передбачає виключення тих осіб, які були звільнені з відповідних посад (стаття 3.2). Не передбачається виключення для осіб, які були звільненні за власним бажанням. В той же час, для осіб, які підпадають під інші категорії посад, наприклад статті 3.1, не передбачено ніяких винятків. В той час коли "мета люстрації полягає не в покаранні тих осіб, які презумуються винними,... а в захисті демократії, яка нещодавно виникла» (Керівні принципи про люстрацію), зміни в поглядах і ставленні особи є тими факторами, які повинні братися до уваги.

63. Відповідно до статті 1.7, люстраційна заборона "не застосовується до осіб, які відповідно до статті 3.2 - 3.4 цього Закону визнані учасниками бойових дій під час проведення антитерористичної операції на сході України у встановленому законодавством порядку ". Положення застосовується до цілого ряду державних посадах, в тому числі і до багатьох посад у судовій системі. Оскільки особи, які обіймають такі посади, як правило, не беруть участі у військових діях, не зовсім зрозуміло, що змусило законодавця включити їх і виключити інші посади.

64. Люстраційний закон не передбачає будь-яких винятків для осіб, які на момент здійснення відповідних дій, були молодші 18 років. Беручи до уваги характер посад, видається досить малоймовірним, що особи, молодші 18 років, могли їх обіймати. Разом з тим, такий варіант не може бути повністю виключений, тому, було б краще, щоб закон чітко встановив вікове обмеження - 18 років.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 463 | Нарушение авторских прав