АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Посади, щодо яких здійснюються люстраційні заходи

45. Стаття 2 Закону про люстрацію встановлює перелік посад, які мають бути "захищені", і, таким чином, особи, які обіймають ці посади, підлягатимуть люстрації. Особи, які в даний час обіймають ці посади, будуть перевірятися найближчими місяцями відповідно до плану, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

46. Керівні принципи містять вказівки щодо застосуання люстраційних заходів за колом осіб.

46. Закон про люстрацію відповідає вимозі, відповідно до якої " люстрація не застосовується до виборних посад ", ці посади були спеціально виключені зі статті 1.1.

47. Що стосується вимоги, відповідно до якої " люстрація не застосовується до посад в приватних або напів-приватних організаціях ", стаття 2.9 містить положення про «керівників державних, у тому числі казенних, підприємств оборонно-промислового комплексу, а також державних підприємств, що належать до сфери управління суб’єкта надання адміністративних послуг ".

48. Ще одна вимога - " люстрація повинна застосовуватися тільки до тих посадам, які становитлять значну небезпеку для прав людини і демократії, і є всі підстави так вважати ". Перелік посад, щодо яких здійснюється люстрація, досить великий і охоплює практично всі посади - за винятком виборних - в центральних і місцевих органах влади, а також в інших державних органах. Також в перелік включені політичні посади, зокрема, Прем'єр-міністр і міністри; Генеральний прокурор і члени Вищої ради юстиції; а також такі адміністративні посади, як керівник Державного управління справами, Голова Фонду державного майна України,, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, голови та члени національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації; а також дуже широка категорія інших посадових і службових осіб центральних і місцевих органів влади. Незрозуміло, чому законодавець вважає, що всі ці посади можуть обгрунтовано становити значну небезпеку і є тими «державними посадами, на які призначаються, і які передбачають значну відповідальність за визначення або виконання державної політики та заходів, що стосуються внутрішньої безпеки або щодо державних посад, де порушення прав людини може бути вчинене за наказом керівництва або без такого наказу, наприклад, в сфері правоохоронних органів, службі безпеки і розвідки, судовій системі та прокуратурі, як це передбачається пунктом (d) Керівних принципів. Венеціанська комісія вже висловлювала свої сумніви щодо наявності достатніх підстав для того, аби презумувати наявність загрози з боку деяких із цих посад.[25] Перелік посад, які підлягають люстрації, повинен бути скорочений.

49. Очевидно, помилковим є включення до статті 2 «осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пунктах 1-10 цієї частини» (стаття 2.11). Цей пункт повинен бути включений до статті 3.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 426 | Нарушение авторских прав