IV. Міжнародні стандарти
14. Основними трьома джерелами європейських стандартів у сфері люстрації є:
- Європейська конвенція з прав людини та основоположних свобод (зокрема, статті 6, 8 і 14) та практика Європейського суду з прав людини;[3]
- Прецедентне право національних конституційних судів;[4]
- Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи, а саме Резолюція 1096 (1996) про заходи з ліквідації спадщини колишніх комуністичних тоталітарних режимів і Резолюція 1481 (2006) про необхідність міжнародного засудження тоталітарних комуністичних режимів. Резолюція 1096(1996) послалася на Керівні принципи «для забезпечення того, щоб люстраційні закони та схожі адміністративні заходи відповідали критеріям держави, заснованої на верховенстві права» (далі- "Керівні принципи з люстрації" або "Керівні принципи").
15. Венеціанська комісія раніше проводила аналіз цих стандартів у своїх висновках щодо люстраційних законів Албанії[5] та "Колишньої Югославської Республіки Македонія"[6] і посилається на них.
16. Наступні чотири ключові критерії узагальнюють суть стандартів щодо люстраційної процедури:
- вина повинна бути доведена в кожному окремому випадку;
- мають бути гарантовані право на захист, презумпція невинуватості і право на оскарження в суді;
- повинні дотримуватися різні функції і цілі люстрації, а саме захист демократії, яка щойно виникла, а також кримінального права, тобто покарання осіб, які презумуються винними;
- люстрація повинна мати чіткі часові обмеження як протягом виконання, так і щодо періоду, протягом якого буде застосована заборона.
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 604 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
|