АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація клінічних проявів

Психічні захворювання, які проявляються переважно різними „псевдосоматичними” розладами, традиційно у вітчизняній психіатрії описували в рамках неврастенії, істерії, іпохондрії. При цьому соматовегетативні симптоми вважають одним із обов'язкових ознак невротичних розладів будь-якого типу.

Останнім часом у структурі непсихотичних психічних захворювань стрімко збільшується питома вага розладів із перевагою соматичних скарг, переважно тілесним вираженням психічних порушень. Введення до МКХ-10 діагностичної категорії «соматоформні розлади» відповідає цим тенденціям.

У МКХ-10 cоматоформні розлади визначаються як група психопатологічних порушень, головною ознакою яких є повторюване виникнення фізичних симптомів поряд із постійними вимогами медичних обстежень всупереч негативним результатам, що підтверджуються, і запевнянням лікарів про відсутність фізичної основи для симптоматики.

До соматоформних розладів віднесені такі підгрупи:

соматизований розлад - F 45.0,

недиференційований соматоформний розлад - F45.1,

іпохондричний розлад - F 45.2,

соматоформна вегетативна дисфункція - F 45.З,

хронічний соматоформний больовий розлад - F 45.4.

Соматизований розлад. Клінічну картину становлять безліч стійких і змінюваних соматичних симптомів, що існують не менш двох років, при відсутності соматичних захворювань, які могли б ці симптоми пояснити. Симптоми можуть відноситися до будь-якої частини тіла або системи, найчастіше - шлунково-кишкової (біль, нудота, відрижка, блювота, понос, регургітація, метеоризм), шкірні (сверблячка, печіння, хворобливість, оніміння, поколювання), серцево-судинні (болі, задишка), сечостатеві (дизурія, геніталгії, виділення). Увага хворих фіксована на цих симптомах, до лікарів звертаються із проханням про лікування. Спостерігається часта коморбідність із тривогою й депресією, зловживанням психоактивними речовинами.

Іпохондричний розлад. Проявляється наявністю постійних ідей (немаревних) про існування одного або більше важких соматичних захворювань, при якому нормальні, звичайні відчуття інтерпретуються як анормальні й хворобливі. Хворі постійно висувають соматичні скарги, причому увага звичайно фокусується на одному або двох органах або системах організму. Хворий може назвати передбачуване соматичне захворювання, ця думка може змінюватися від одного захворювання до іншого. Зазначені ідеї зберігаються, незважаючи на те, що не виявлено адекватне соматичне пояснення наявним скаргам. На відміну від соматизованого розладу, для хворих важливіше саме захворювання і його наслідки, ніж окремі симптоми, до лікарів звертаються переважно з метою діагностики.

При соматоформної вегетативної дисфункциї скарги хворого постійно відносяться до однієї із систем, що перебуває під впливом вегетативної регуляції (серцево-судинна, дихальна або травна). Симптоми не вказують на фізичний розлад органа або системи, а відбивають об'єктивні ознаки вегетативного порушення (серцебиття, задишка, гикавка та ін.) або є суб’єктивними та неспецифічними (скороминущі болі, печіння, важкість, розпирання та ін.).

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 637 | Нарушение авторских прав