АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Окремі види некрозу

Суха гангрена (сухий Н, муміфікація). Гангрена в буквальному перекладі з грецької мови – пожежа.

Етіологія і патогенез. Повільно прогресуючі порушення кровообігу (при атерсклерозі, відмороженні, опіку пальців, тромбозі.), у виснажених, зневоднених хворих, в тканинах багатих на білки і бідними на рідину приводить до розвитку коагуляційного Н, в основі якого лежить денатурація білка з утворенням важкорозчинних сполук, що тривалий час можуть не піддаватись гідролітичному розщепленню. При цьому тканини зневоднюються і не зазнають гниття.

Гангрена починається з периферичних відділів кінцівок, розповсюджується проксимально до рівня достатнього коллатерального кровообігу. Тут на межі змертвілих і життєздатних тканин розвивається демаркаційний вал. Це ділянка розвитку реактивного запалення, яке обмежує мертву тканину. В цій ділянці кровоносні судини розширені, виникають гіперемія, набряк, скупчується велика кількість лейкоцитів, які виділяють гідролітичні ферменти. Демаркаційний вал перешкоджає значному всмоктуванню токсинів, і ендотоксикоз не розвивається.

Кровяний пігмент просякає мертві тканини і надає ім характерного забарвлення (темно-коричневі, сіро-жовті, чорні).

Мікрофлора і цьому випадку розвивається погано. Але, в початковий період можливий активний розвиток гнильної флори і перехід гангрени у вологу.

КЛІНІКА.

Скарги – на початку можливий сильний ішемічний біль нижче місця закупорки (окклюзій) артерії, парестезії.

Об-но – шкіра бліда, далі вона мармурова, холодна. Пульс не визначається. Гіпо-(рідше анестезія). Розлади ф-ції кінцівки.Рухи можуть бути збережені (за рахунок збереження роботи мязів, що зберегли життєздатність). Тканини сухі, муміфіковані, щільні, темно-коричневі. сіро-жовті, чорні з синюшним відтінком. Загальна симптоматика як правило відсутня або слабо виражена.

ПЕРЕБІГ

Некротичні зміни зазвичай не прогресують. Через тривалий час можливе відторгнення некротичних тканин. В початковий період можливий активний розвиток гнильної флори і перехід гангрени у вологу.

ЛІКУВАННЯ. Некректомія або ампутація після повного і чіткого появи демаркаційного валу. До цього підсушування некротичних тканин (спиртові компреси, вологопоглинаючи сорбенти. Для попередження прогресування некротичних змін (покращення трофіки тканин) та профілактика інфекції (асептичні пов'язки, антибіотики).

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 454 | Нарушение авторских прав