АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Мікроскопічні ознаки Н

Зміни ядра: морщення (каріопікноз), лізис (каріолізіс) або розпад (каріопікноз).

Зміни цитоплазми: денатурація і коагуляція білка, загибель ультраструктур, розпад на глиби (плазморексис), гідролітичне розплавлення (плазмолізис).

Зміни міжклітинного простору:

· проміжна речовина набухає та розчиняється

· колагенові волокна набухають, просякають плазмовими білками (фібрин), перетворюються в щільні гомогенні маси, розпадаються або лізуються.

· еластичні волокна набухають, розпадаються, розплавляються (еластоліз)

· ретикулярні волокна фрагментуються, розпадаються на глиби

· нервові волокна – аналогічно.

Фібриноїдний некроз – закінчення фібринозного набухання, характеризується повною деструкцією сполучної тканини. Зазвичай є виражена реакція макрофагів, підвищення проникності судинної стінки, утворення фібриноїда (речовина, що складається з білка, полісахаридів волокон, що розпадаються, основної субстанції і плазми крові; обов'язковий компонент – фібрин).

Результати некрозу:

1. Розсмоктування.

2. Відторгнення.

3. Організація – заміщення сполучною тканиною (рубець, регенерат).

4. Інкапсуляція – обростання сполучною тканиною і утворення капсули.

5. Оссифікація – утворення кісткової тканин в ділянці змертвіння.

6. Петрифікація –

7. Утворення кісти – обмеженої сполучнотканинною капсулою порожнини, що утворюється при розсмоктування тканинного детриту.

8. Гнійне розплавлення вогнища змертвіння.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 461 | Нарушение авторских прав