АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Хімічна природа ферментів

ФЕРМЕНТИ

Ферменти – це специфічні білкові речовини, що містяться в усіх клітинах та тканинах організму і відіграють роль біологічних каталізаторів, тобто прискорюють перебіг хімічних реакцій. Вони зумовлюють як процеси синтезу, так і процеси розпаду речовин в організмі. Ще в свій час І.П.Павлов писав про роль ферментів в організмі: «Всі хімічні процеси направляються в тілі саме цими речовинами, вони є збудниками всіх хімічних перетворень».

Ферменти показують високу каталітичну активність не тільки в клітинах організму. Вони за певних умов проявляють її і поза організмом. Це дозволяє широко використовувати ферменти в різних галузях харчової промисловості. До ферментативних процесів належить виробництво хліба, сиру, вина, спирту, пива, чаю, амінокислот, білкових концентратів та інше. Застосування ферментів дозволяє інтенсифікувати процеси, покращити якість готової продукції, збільшити її вихід.

Хімічна природа ферментів

Вивчення хімічного складу ферментів дало можливість встановити, що всі вони є білковими речовинами. Ферменти, як і білки, у розчинах перебувають в колоїдному стані, проявляють амфотерні властивості, інактивуються при дії ви­соких температур, піддаються гідролітичному розщепленню за участю протеолітичних ферментів, мають високу відносну молекулярну масу і багато інших ознак, спільних з білками.

Усі відомі ферменти поділяють на дві великі групи: прості ферменти і складні.

Молекули простих ферментів складаються лише з білка. За хімічними властивостями вони належать до альбумінів, глобулінів і цілого ряду інших груп простих білків. Простими ферментами є також ферменти шлунково-кишкового тракту, зокрема трипсин, хімотрипсин та інші.

Складні ферменти складаються з простого білка і небілкової частини. Білкову частину складних ферментів часто називають апоферментом, а небілкову – простетичною групою, якщо вона міцно і постійно зв'язана з білковою частиною, або коферментом (коензимом), якщо небілкова частина слабо зв'язана з білком і може легко відокремлюватись.

Прикладом ферментів, в яких білкова частина постійно і міцно зв'язана з небілковою, можуть бути каталаза і пероксидаза. У такій групі ферментів, як дегідрогенази (глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа, алкогольдегідрогеназа), небілкова частина виступає у вигляді типового коферменту.

Численні дослідження показали, що роль небілкової частини у складних ферментах виконують ряд вітамінів та їх похідних, пептиди, нуклеотиди, металовмісні комплекси, атоми заліза, міді.

Розглядаючи хімічну природу складних ферментів, слід підкреслити, що білкова і небілкова частини окремо невиявляють належної ферментативної активності. Така активність спостерігається тільки тоді, коли вони з'єднані між собою. Вважають, що небілкова група підвищує стійкість білкової частини, аостання зумовлює специфічність каталітичної дії ферменту. Небілкова частина, приєднуючись до різних білків, може каталізувати зовсім інші процеси.

Дата добавления: 2015-08-06 | Просмотры: 1474 | Нарушение авторских прав