АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Номенклатура та класифікація ферментів. Високі темпи розвитку ферментології за останні три десятиліття привели до відкриття і вивчення властивостей великої кількості ферментів

Прочитайте:
  1. FAB-КЛАСИФІКАЦІЯ ГОСТРОГО МІЄЛОЇДНОГО ЛЕЙКОЗУ
  2. III. Анатомічна класифікація
  3. Активатори ферментів
  4. Активний центр ферментів та механізм їх каталітичної дії
  5. Біосинтез і клітинна локалізація ферментів
  6. БУДОВА І КЛАСИФІКАЦІЯ ВІРУСІВ
  7. Види пектиновмісної сировини і її класифікація
  8. Властивості ферментів
  9. Графологічна структура Класифікація рідких лікарських форм (РЛФ)
  10. Дифференциальный диагноз и номенклатура

Високі темпи розвитку ферментології за останні три десятиліття привели до відкриття і вивчення властивостей великої кількості ферментів. Тепер відомо понад 2000 різних ферментів, причому з кожним роком це число зростає. Тому вже в 50-х роках минулого століття постала необхідність у розробці єдиної номенклатури і класифікації ферментів. У 1956р. Міжнародним біохімічним союзом було створено комісію, до складу якої ввійшли видатні біохіміки-ферментологи. Результати роботи комісії по номенклатурі і класифікації ферментів схвалено на V Міжнародному біохімічному конгресі у Москві (1961р.).

Згідно з новою номенклатурою назви ферментів складаються з двох частин, де перша вказує на назву субстрату, а друга (має суфікс «аза») – на природу хімічної реакції. Перша частина назви ферменту з другою з’єднується дефісом. Наприклад, фермент, який каталізує гідроліз дипептиду, що складається з залишків амінокислот гліцину і L-лейцину, має назву гліцил-L-лейцин-гідролаза.

Якщо фермент каталізує реакцію між двома субстратами, зокрема перенесення окремих атомів або груп атомів з одного субстрату на другий, то в першій частині назви ферменту наводяться назви обох субстратів, розділені двома крапками, а в другій частині, яка з’єднана з першою дефісом, вказується природа хімічної реакції. Наприклад, фермент, що каталізує реакцію перенесення залишку фосфорної кислоти від АТФ на D-глюкозу з утворенням D-глюкозо-6-фосфату, має назву АТФ:D-глюкозо-6-фосфотрансфераза.

Крім нової систематичної номенклатури, використовується і так звана тривіальна (робоча) номенклатура. Наприклад, фермент гліцил-L-лейцин-гідролазу за тривіальною номенклатурою називають гліциллейциндипептидазою, а фермент АТФ:D-глюкозо-6-фосфотрансферазу називають глюкокіназою. У багатьох випадках як тривіальні назви збережені старі загальноприйняті назви ферментів, зокрема такі, як ліпаза, пепсин, трипсин та інші.

В основу класифікації ферментів покладено принцип розподілу їх за типами тих хімічних реакцій, які вони каталізують. Усі відомі ферменти поділяють на шість класів:

1. Оксидоредуктази – каталізують окисно-відновні процеси.

2. Трансферази – прискорюють реакції перенесення окремих атомів і груп атомів від одних субстратів до інших.

3. Гідролази – каталізують гідролітичні реакції.

4. Ліази – каталізують процеси відщеплення яких-небудь груп не гідролітичним шляхом з утворенням подвійного зв’язку або навпаки, приєднання відповідних груп атомів по місцю подвійного зв’язку.

5. Ізомерази - прискорюють процеси ізомеризації органічних сполук.

6. Лігази (синтетази) – каталізують реакції синтезу, які зв’язані з використанням енергії АТФ та деяких інших трифосфатів.

Наведені класи ферментів поділяються на підкласи, а останні – на підпідкласи. Підпідкласи складають уже з окремих представників ферментів. Кожний фермент має свій номер (шифр). Наприклад, фермент гліцил-L-лейцин-гідролаза має номер 3.4.3.2. Перша цифра (3) означає, що цей фермент належить до третього класу (гідролаз); друга цифра (4) свідчить про належність його до четвертого підкласу (пептидгідролаз), куди входять ферменти, що каталізують розщеплення пептидних зв’язків; третя цифра (3) означає, що цей фермент належить до третього підпідкласу (дипептидгідролаз), який об’єднує групу ферментів, що прискорюють процеси гідролізу дипептидів, і остання цифра (2) показує порядковий номер ферменту у підпідкласі. Отже, шифр даного ферменту записують: КФ 3.4.3.2.


Дата добавления: 2015-08-06 | Просмотры: 552 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)