АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методика обстеження гінек х-ї.Спеціальне гінекологічне обстеж. Порядок проведення техніка виконання, обся отриманої інформації.

Основні методи обстеження

Гінекологічне обстеження проводягь на гінекологічному кріслі. Жінка лежить на спині з напівзігнутими в колінних та кульшових суглобах ногами. Перед обстеженням потрібно обов'язково спорожнити сечовий міхур, при необхідності — зробити очисну клізму. Обстеження проводять у стерильних рукавичках.

Розпочинають з огляду зовнішніх статевих органів. Звертають увагу на тип оволосіння на лобку (за жіночим, чоловічим чи змішаним типом), наявність чи відсутність волосся на внутрішніх поверхнях стегон. Одночасно відзначають, чи немає подразнення шкіри внутрішньої поверхні стегон, що зустрічається при надмірних виділеннях. Потім оглядають великі та малі статеві губи — їх величину, пігментацію, наявність чи відсутність набряків, виразок, кондиломатозних вузлів, варикозного розширення вен. Відзначають ступінь замикання статевої щілини. Потім розводять статеві губи і оглядають їх внутрішню поверхню (пігментація, колір, наявність чи відсутність виразок). Обов'язково дають оцінку стану дівочої пліви (ціла, розірвана, свіжі розриви). Проводячи огляд клітора, звертають увагу на його величину, відразу ж оглядають зовнішній отвір сечівника — чи немає виділень, поліпозних розростань, гіперемії в ділянці отворів парауретральних проток; пальпують бартолінову залозу, оцінюють стан отворів їх вивідних проток (характер секрету, гіперемія, набряки навколо отворів). Оцінюють стан промежини — наявність старих розривів, рубців, оглядають ділянку анального отвору — наявність гемороїдальних вузлів, кондилом, тріщин, виразок, вивороту слизової оболонки. Запропонувавши жінці натужитись, можна визначити наявність чи відсутність опущення або випадіння стінок вагіни чи матки.

Після завершення огляду зовнішніх статевих органів проводять огляд за допомогою дзеркал. З цією метою використовують ложкоподібне дзеркало Сімса з підіймачем або двостулкове дзеркало Куско Останнім часом застосовують стулкові дзеркала одноразового використання.

Двостулкові дзеркала вводять у піхву в зімкнутому стані. Великим та вказівним пальцями лівої руки розводять статеві губи і вводять дзеркало у вагіну, розміщуючи стулки паралельно до статевої, щілини. Після введення дзеркало повертають на 90°, розкривають стулки так, щоб вагінальна частина шийки була між стулками. При необхідності ці дзеркала можна фіксувати за допомогою замка.

Ложкоподібні дзеркала вводять таким чином: розводять великі та малі статеві губи лівою рукою, а правою, повернувши дзеркало косо щодо статевої щілини, вводять його в піхву, злегка натискуючи на промежину. Паралельно введеному дзеркалу вводять плоске переднє дзеркало (підіймач), піднімаючи передню стінку вагіни. У випадку, коли вагіна широка, нависають її бокові стінки, можна додатково ввести таке ж плоске дзеркало (боковик).

За допомогою дзеркал оглядають шийку матки, її величину, форму (циліндрична, конічна), форму зовнішнього вічка цервікального каналу (кругла в жінок, які не народжували, щілиноподібна в тих, які народжували. Відзначають характер слизової оболонки шийки матки (ціа­ноз, гіперемія), наявність ерозій, розривів, виворотів, кондилом, гіперемії навколо зовнішнього вічка цервікального каналу, характер виділень.

Після огляду шийки дзеркала поступово виводять, оглядаючи при цьому стінки піхви. Звертають увагу на стан слизової оболонки (гіперемія, набряк), характер виділень.

Якщо користуються ложкоподібними дзеркалами з підіймачем, спочатку виводять підіймач, а потім — дзеркало.

Після закінчення огляду за допомогою дзеркал проводять бімануальне (дворучне) вагінально-черевностінкове (вагінально-абдомінальне або ректально-черевностінкове (ректально-абдомінальне) дослідження.

Білет№11

Діагноз: Ранній післяпологовий період.Гіпотонічна кровотеча,геморагічний шок.

1)Види розгинальних передлежань.Причини,діагностика.Ведення пологів,показання оперативного родорозділення.Особливості біомеханізму пологів при передньоголовному передлежанні.?До розгинальних передлежань відносять передньголовне,лобне талициве передлежання.До акушерських ситуацій,які сприяють виникненню цих передлежань,належать: З БОКУ МАТЕРІ:вузький таз(особливо плоский таз),зниження тонусу матки,передньої черевної стінки(відвилий живіт),мязів тазового дна.З БОКУ ПЛОДА:малі чи надміру великі розміри голівки плода,уроджені пухлини в ділянці шиї плода(пухлини щитоподібної залози),зниження рухомості шийного відділу хребта дитини,аномалії розвитку плода(гідроцефалія,аненцефалія). Діагностика передньоголовного передлежання ґрунтується на даних внутрішнього акушерського дослідження:пальпуються обидва тім’ячка,і мале,і велике,причому велике знаходиться нижче малого і є провідною точкою.Вислуховують серцебиття плода,акушерське дослідження. Умови до операції: живий плід (за винятком абсолютних показань); відсутність інфекції (безводний період не більше 6 годин); згода матері на операцію.

Оператине родорозділенняПротипоказання: вади розвитку плоду, глибока недоношеність і незрілість плоду, виражена гіпоксія, коли не можна виключити мертвонародження чи постнатальну загибель дитини, наявність інфекції: ендометрит у пологах, тривалий безводний період, багаторазові вагінальні дослідження, підвищення температури тіла, гнійні виділення з родових шляхів.

Показання, пов'язані із станом плоду: гіпоксія внаслідок передчасного відшарування плаценти, короткої пуповинни, обвиття пуповини тощо.

Показання, пов'язані із станом матері: вторинна слабкість пологової діяльності; необхідність виключення потуг при важких формах пізнього гестозу, важкій гіпертензії, захворюваннях серцево-судинної системи у стадії декомпенсації; захворювання легень з розладами дихання; міопія високого ступеня; кровотеча у другому періоді пологів, обумовлена передчасним відшаруванням плаценти.

Підготовка до операції: при плановому втручанні проводиться повне клініко-лабораторне обстеження вагітної. При необхідності санації піхви використовують Гіно-Певаріл, тержинан. Напередодні операції вагітна не вечеряє, дозволяється лише солодкий чай. Увечері та вранці очищують кишківник за допомогою клізми. На ніч дають снодійні та дімедрол. Вагітна спорожнює сечовий міхур. На час операції вводять постійний катетер.

Техніка операції. Розріз передньої черевної стінки роблять поздовжньо між пупком та лоном (нижньо-серединна лапаротомія) або поперечно над лоном. У сучасному акушерстві застосовують кесарський розтин поперечним розрізом у нижньому сегменті матки, оскільки цей метод дає найменшу кількість ускладнень.Основні етапи операції: 1) розтин передньої черевної стінки та очеревини; 2) розтин нижнього сегменту матки на 2 см нижче міхурово-маткової складки; 3) виведення плоду з порожнини матки; 4) виділення посліду рукою та ревізія порожнини матки кюреткою; 5) накладання швів на матку; 6) перитонізація за рахунок міхурово-маткової складки; 7) ревізія черевної порожнини; 8) зашивання передньої черевної стінки.двічі ПЕРЕДНЬОГОЛОВНЕ ПЕРЕДЛЕЖАННЯ — І ступінь розгинання. Діагностується, головним чином, за даними вагі-нального дослідження: пальпується стрілоподібний шов, вели­ке і мале тім'ячка, причому вони розміщуються на одному рів­ні.Розрізняють наступні моменти біомеханізму пологів: 1.Розгинання голівки. Стрілоподібний шов у поперечному, іноді злегка косому розмірі. Ведучою точкою є велике тім'яч­ко.2. Внутрішній поворот голівки (в площині виходу із тазу). Стрілоподібний шов стає у прямий розмір площини виходу із тазу, мале тім'ячко обертається до крижів.3 Згинання голівки. Відбувається після утворення точки фіксації в ділянці надперенісся, якою голівка впирається у ниж­ній край лобкової дуги. Голівка згинається доти, поки поти­личний горб підійде до верхівки куприка. 4Розгинання голівки. Після утворення другої точки фікса­ції в ділянці потиличного горба голівка розгинається і повніс­тю народжується.5Внутрішній поворот плічок і зовнішній поворот голівки. Цей момент відбувається так само, як і при потиличному пе-редлежанні.Пологи відбуваються у задньому виді. Обвід, яким голівка проходить по родовому каналу (сігситі'егепгіа ігбтооссірЦаІю) рівний 34 см, тобто значно перевищує той, яким вона "наро­джується при потиличному передлежанні. Цим зумовлюється частіша, ніж при потиличному передлежанні, травматизація матері і плоду.

2)Шляхи проникнення інфекції в організм вагітної і роділі.Сучасні заходи щодо профілактики та боротьби з внутрішньо лікарняною інфекцією вимоги до стану здоровя і особистої гігієни медперсоналу? Існує два шляхи інфікування рани (в акушерстві — пологових шляхів, молочних залоз, післяопераційних ран. новонародженого) ендогенний та екзогенний.

Ендогенна інфекція і внутрішня) потрапляв в рану із джерела інфекції, що міститься в самому організмі хворої. Для запобігання розвитку ендо­генного інфікування перед операцією хвору ретельно обстежують, залуча­ючи до цього фахівців різного профілю, щоб виявити вогнища хронічної інфекції та ліквідувати їх до оперативного втручання.

Екзогенна інфекція потрапляє в організм вагітної, роділлі, породіллі чи новонародженого із зовнішнього середовища. Ро фізняють чотири шляхи переламі екзогенної інфекції: контактний, імплантаційний, повітряний і кра­пельний.

контактний шлях \кн найбільше поширення. Цим шляхом до рани потрапляє інфекція із нестерильних інструментів, перев'язувального матеріалу, недостатньо оброблених рук лікаря чи середніх медичних пра­цівників. Профілактика контактної інфекції г основним іавданням ме­дичного персоналу, особливо операційних сестер та хірургів.

Імічагітаційним шляхам збудник потрапляє в рану під час ін'< кцін при неналежній обробні шкіри у місці введення голки, під час накладання швів на промежшн за недостатньої якості підготовки роділлі до пологів. Для запобігання імплантаційному шляху потрапляння інфекції необхідно використовувати для накладання швів лише ретельно простерилізований матеріал, належно обробляти операційне поле перед проведенням черепно стінкових операцій, зовнішні статеві органи перед пологами.Повітряний шлях,крапельним шляхом.Основні заходи профілактики інфекції в акушерськомустаціонаріє:1)Стерилізаціюінсрументарію,матеріалів.2)дотримання санітарно-протиепідемічного режиму відділення й особливо операційногоблоку та відділення новонароджених.,дезінф.в приміщеннях.3)чітке викрнання вимог щодо особистої гігієни персоналу відділень,вчасне проходження медичних оглядів,виявлення вогнищ хронічної інфекції в осіб,що працюють в операційних блоках,та їх лікування.4)ретельна обробка операційного поля,рук акушерка та лікарів перед пологами та акуш.оперативними втручаннями.

3)Основні причини та класифікація порушень менструальної ф-ції?Причинами поруш. менструальної ф-ціїє: нервові та псих.захв.,,стреси,псих.травми,статевий інфантилізм,,важкі та тривалі хронічні захв.,інфекції та септичні захв..,хронічні інтоксикації,професійні шкідливості,,поруш. Харчування. Класифікація порушень менструальної ф-ції:Аменорея-відсутність менструацій. Порушення ритму менструацій: а)опсоменорея-менструації настають надто рідко:через6-8тиж.;б)спаніоменорея-надто тривалі менст. Цикли,менструації настають 2-4 рази на рік;в)пройоменорея-скорочені менст.цикли,менст.настають раніше,ніж через 21 день. Зміна к-ті крові: а)гіперменорея-надмірна к-ть крові,понад100-150мл;б)гіпоменорея-зменшена к-ть крові,менше 50мл;Порушення тривалості менст.:а)поліменорея-тривалість менст. 7-12 днів;б)олігоменорея--тривалість менст менше 2 дні. Болючі менструації:а)альгоменорея-біль під час менст. У ділянці стат.орг.;б)заг.порушення під час менст.(гол.біль,нудота,відсутність апетиту,↑дратівливість).;в)альгодисменорея-поєднання місцевого болю та загального поруш. Самопочуття. МЕНОРАГІЯ -циклічні маткові кровотечі,пов’язані з менст.циклом,тривалістю понад 12 днів. МЕТРОРАГІЯ -ациклічні маткові кровотечі,не пвязані з менст.циклом.РозрізняютьГІПОМЕНСТРУАЛЬНИЙ СИНДРОМ(опсоменорея,олігоменорея,гіпоменорея)та ГІПЕРМЕНСТРКАЛЬНИЙ СИНДРОМ(пройоменорея,гіперменорея,поліменорея. ЗА ВІКОМ КЛАСИФІК. КРОВОТЕЧІ:1)у дит.віці та у період стат.дозрівання-Ювенільні,2)у жін.. віку статевої зрілості-КРОВОТЕЧІ РЕПРОДУКТИВНОГО АБО ДІТОРОДНОГО ПЕРІОДУ;3)у клімактеричному-відповідноКЛІМКТЕРИЧНІ КРОВОТЕЧІ. За циклічність виділяють овуляторні(циклічні,двофазні) поруш. менст.циклу та ановуляторні(однофазні)

Білет12

Діагноз:вагітність повторна пологи 3,термінові,перший період пологі.

Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 694 | Нарушение авторских прав