АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МОДУЛЬ 1. Збудливістьта нервова регуляція функцій

Дехтярьов П.А.

Євтушенко М.Ю

Шерман І.М

ФІЗІОЛОГІЯ РИБ

Схвалено Міністерством аграрної політики України як підручник

для вищих навчальних закладів ΙΙΙ -ΙΥрівнів акредитації

для підготовки фахівців напрямку "Водні біоресурси та аквакультура".

Видання друге, виправлене та доповнене

Київ

«Аграрна освіта»

ББК 28.903:472 Я7

УДК 597.2:599.1(075)

ББК 28.903:472 Я7

УДК 597.2:599.1(075)

© Дехтярьов П.А., Євтушенко М.Ю., Шерман І.М.

ISBN 966-7906-35-3

Передмова

Курс “Фізіологія риб” забезпечитиие як поглиблену загальнобіологічну підготовку студентів, так і надати знань із тих об^’єктів, із якими їм доведеться працювати на виробництві.

У світі нараховується понад 20000 видів риб, які заселяють водні простори Землі від полюсів до екватора і перебувають у найрізноманітніших умовах. Широке розповсюдження риб потребує всебічного розкриття тих адаптаційних механізмів, за допомогою яких риби пристосовуються до різних умов середовища. В останні роки все більшої актуальності набуває пізнання біології риб у зв’язку із масштабними роботами із переміщення і акліматизації та культивації риб. Глибоке розуміння біології риб неможливе без знання їх функцій, вивченням яких займається фізіологія, котра є достатньо молодою і динамічною наукою, завдання якої – розібратись у тому величезному різноманітті адаптаційних механізмів, що існують у цих тварин.

Прикладом може бути адаптація риб до дефіциту розчиненого у воді кисню. Адаптація риб до цього чинника дуже різноманітна. Це майже повний перехід на шкірне дихання, утворення надзябрових органів, дихання за допомогою видозмінених плавальних міхурів, використання кишечнику тощо. Цього прикладу достатньо, щоб показати, на скільки різні ті пристосування, які забезпечують виконання певної функції в риб. Для досягнення найбільшого результату у вивченні функціонування систем життєзабезпечення риб рівноможливі і рівнонеобхідні підходи із позицій загальної фізіології, що визначать те загальне, що характерне для всіх тварин, порівняльної фізіології, яка дає можливість оцінити особливості пристосувальних механізмів різних груп риб і екологічної фізіології, що вивчає пристосування до конкретних екологічних умов у зв’язку зі значним і багатогранним впливом різних факторів на функції організму.

Безперечно, адаптаційні механізми риб, що культивуються, значно скромніші. Тут немає риб, які мають електричні органи, значно розвиненого шкірного дихання, чи дихання за допомогою плавального міхура, немає прикладів внутрішньовидового паразитизму та таке інше, але разом із тим у риб, що культивуються, ми знаходимо найрізноманітніші пристосування, які пов’язані, в першу чергу, із особливостями харчування, обміну речовин та нервової діяльності.

Вивчаючи закономірності функціонування живих організмів у їх динамічному зв^’язку із середовищем, фізіологія риб є найважливішою із наук, що становлять біологічну основу спеціальності. Спираючись на дані фізики, математики, хімії, і особливо, біохімії та морфології, фізіологія в свою чергу стає тією основою, без якої неможливе глибоке засвоєння спеціальних дисциплін.

Під час вивчення фізіології конкретизуються різні філософські і загальнобіологічні поняття і категорії, зокрема, поняття гомеостазу, адаптації, стресу, підкреслюється діалектика зв’язків між зовнішнім середовищем і організмом.

Важливою особливістю вивчення фізіології риб є те, що під час вивчення матеріалу слід дотримуватися єдиного підходу – із позицій загальної, порівняльної та екологічної фізіології.

Вивчення фізіології риб неможливе без знання основних принципів і положень загальної фізіології. Знайомство із основними принципами функціонування тих чи інших органів (гомологічних або аналогічних) у різних груп тварин допомагає більш ширше подивитися на навколишній світ, краще зрозуміти особливості адаптації різних видів риб до певного середовища. Крім того, під час вивчення фізіології риб необхідно завжди пам’ятати, що потреби різних видів риб різні і часто одного і того ж результату можне досягти за рахунок розвитку і посилення або послаблення функцій різних органів та систем.

Внутрішнє середовище риб дуже лабільне і залежить від умов навколишнього середовища значно більше, ніж внутрішнє середовище інших, в першу чергу гомойотермних тварин. Вивчення екологічних чинників, які діють на той чи інший вид риб, прослідковуючи зміни гомеостазу, які відбуваються у разі зміни певних зовнішніх факторів, дають змогу зрозуміти особливості функціонування тих чи інших систем.

Фізіологія – наука експериментальна і неабияке значення відіграє те, що в процесі її освоєння студенти вчаться правильно проводити наукове спостереження і експеримент, знайомляться із основами теоретичного дослідження. Майже кожен із розділів фізіології є основою для прикладних наук.

Так, курс годівлі риб спирається на дані фізіології травлення і обміну речовин та енергії. Під час вивчення цих розділів неабияку роль відіграє опис особливостей травлення і обміну речовин, властивих тому чи іншому виду риб, що визначає особливості їх годівлі і утримання.

Не менш важливе вивчення й інших розділів фізіології, які мають певний зв’язок із різними напрямами риборозведення та рибальства. Це теми із нервово-м^’язової фізіології, фізіології аналізаторів, етології риб тощо.

Під час вирощуванні риби рибник має справу із здоровою рибою і повинен таким чином організувати їх годівлю і утримання, щоб їх фізіологічні параметри не виходили за межі норми. А для цього він повинен знати, в яких межах може відбуватися відхилення основних параметрів за нормою і як визначати ці параметри. Це стає актуальним, оскільки підвищення продуктивності риб призводить до великого напруження у роботі всіх систем життєзабезпечення а, отже, потребує постійного і кваліфікованого контролю за їх станом.

МОДУЛЬ 1. Збудливістьта нервова регуляція функцій

Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 555 | Нарушение авторских прав