АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Принципи терапії та реабілітації дітей з ПТ.

Більшість з позачерепних крововиливів розсмоктується довільно і потребує тільки спостереження. Значні крововиливи можуть призводити до анемії із вторинною гіпотонією та гіпербілірубінемією. Немовля може мати потребу у переливанні крові та світлолікуванні проти жовтухи. У випадку інфекції потрібно лікування антибіотиками та, мож­ливо, проведення дренажу.

Для діагностики ушкоджень кісток черепа використовуються рентгенологічні дослідження. Черепна КТ вкаже на наявність внутрішньочерепного крововиливу або набряку. Лінійні переломи кісток черепа, якщо вони не мають ускладнень з боку нервової системи, швидко виліковуються і потребують тільки спостереження. Нейрохірург повинен оцінити заглиблення у кістках черепа; іноді оцінка потребує тільки ретельного дослідження, без хірургічного втручання. Переломи кісток основи черепа можуть викликати шок, який потребує переливання крові. Просочування спинномозкової рідини є показником для лікування антибіотиками та консультації нейрохірурга. З 8 по 12 тиждень слід повторити рентгенологічне дослідження пере­ломів у цілях пошуку «наростаючих переломів» або лептоменінгеальних кіст. При ушкодженні кісток лицевої частини черепа: провести захист дихальних шляхів. Негайно потрібна консультація пластичного хірурга або отоларинголога та рентгенологічне підтвердження переломів. Черепна КТ або МРТ може допомогти в пошуку ретроорбітальної тріщини або тріщини ґрат­частої пластинки. Починайте лікування перед загоєнням переломів, зазвичай, з 7 по р 14 день. Використовуйте антибіотики для лікування всіх переломів, які залучають до патологічного процесу пазухи або середнє вухо.

Пошкодження груднино-ключично-соскоподібного м'язу. Швидко починайте пасивне розтягування м'язів кілька разів щоденно; зорова та слухова стимуляція повинна підтримувати рух голови немовляти, що вирівнює м'язи. Типовим є одужання протягом 3-4 місяців. До 20% простимульованих немовлят можуть мати потребу у хірургічній операції для попередження аси­метрії лиця. Треба виключити аномалії шийних хребців та ураження м'якої тканини, тому що вони також можуть сприяти розвитку кривошиї.

Пошкодження спинного мозку. Якщо є підозра на пошкодження спинного мозку, треба негайно, у по­логовому залі, зосередити зусилля на проведенні реанімації та попередженні подаль­шого інсульту. Іммобілізуйте голову відносно хребта та закріпіть на плоскій, твер­дий поверхні з підкладанням м'якої тканини на місця контакту з поверхнею. Про­ведіть ретельне неврологічне дослідження та оцініть стан шийного відділу хребта за допомогою рентгена для виключення інших причин гіпотонії або дизрафії хребта. Може бути необхідним проведення комп'ютерної томографії, мієлографії або візуалізації магнітним резонансом (МRІ). Щоденна неврологічна оцінка, уважне спос­терігання за функцією кишечника та сечового міхура, допоможуть передбачити відда­лені наслідки травми.

Пошкодження плечового сплетення. У більшості хворих спостерігається спонтанне одужання. Однак, рівень одужання варіює залежно від тяжкості пошкодження, і його важко передбачити у найближчому неонатальному періоді. Визначіть покращення стану протягом пер­ших 1-2 тижнів, передбачайте нормальні або майже нормальні функції. Відсутність покращення протягом 6 місяців розглядається як стійке порушення стану здоров'я. Максимальна довжина стійко денервованої кінцівки помітно ско­рочується. Синдром Хорнера у новонароджених може супроводжуватися затрим­кою пігментації райдужки або гетерохромією райдужної оболонки. При паралічі Ерба видужання, зазвичай, наступає раніше. Серйозне хірургічне втручання не показане. Якщо не має покращення протягом 3 місяців, треба розглянути мож­ливість трансплантації нервів, але деякі немовлята не будуть здатні до лікування із-за авульсії нерва.

Пошкодження кісток.

- Перелом ключиці. Термін загоєння шляхом утворення кісткової мо­золі становить 7-10 днів, навіть при переломах зі зміщенням. Доки буде формувати­ся кісткова мозоля, рух руки може бути обмежений шляхом пришпилювання рукава немовляти до сорочки. Застосовуйте знеболювальні засоби.

- Пошкодження трубчатої кістки. Переломи діафізу плеча або стегна, зазвичай, лікуються на­кладенням шини; вони потребують закритої репозиції та гіпсування тільки коли кістки зміщені. Рентгенологічне дослідження допоможе відрізнити переломи від сеп­тичних артритів. При переломі плеча можна спостерігати пошкодження променево­го нерва. Термін загоєння шляхом утворення кісткової мозолі становить від 2 до 4 тижнів до очікуваного повного одужання. Застосовуйте знеболювальні засоби. Зміщення епіфіза: рекомендації. Відокремлення плечового або стегнового епіфізу трапляється при гіпертрофії хрящового слою пластини, яка розвивається. Воно мо­же бути внаслідок ротації з сильною тракцією, проксимальним або дистальним. Пер­винний огляд виявляє припухлість, крепітацію і біль. Це може бути сплутано з виви­хом або септичним суглобом. Справжній вивих суглобу зустрічається рідко. Ультрасонографія більш корисна, ніж звичайні рентгенівські знімки, тому що епіфіз кістки не костяніє при народженні. Зміщення метафіза може спостерігатися, як при відо­кремленні, так і при септичному артриті. Іммобілізація кінцівки на 10-14 днів допо­може в утворенні кісткової мозолі. При зміщенні та переломах треба обов'язково за­стосовувати знеболювальні засоби.

- Пошкодження м’яких тканин, як правило, повністю зникають від кількох тижнів до місяця. У випадках приєднання інфекції показана антибіотикотерапія.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 370 | Нарушение авторских прав