Зовнішнє застосування лікарських речовин для лікування слизових оболонок
А. Інгаляційні методи впливу на слизову оболонку дихальних шляхів (див. розділ «Догляд за хворими при ураженні дихальних шляхів»),
Б. Уведення крапель у кон'юнктивальний мішок.
Краплі вводять у кон'юнктивальний мішок при різних захворюваннях кон'юнктиви, рогівки, кришталика, сітківки ока.
Піпетку кип'ятять. Перевіряють термін придатності лікарської речовини, яку будуть закрапувати, щоб у ній не було сторонніх домішок. Руки миють з милом. Набирають рідину в піпетку до третини її об'єму, щоб рідина не потрапила до гумового балончика. Пальцями лівої руки відтягують нижню або верхню повіку чи обидві повіки одночасно, особливо коли є блефароспазма (мал. 65).
Слід пам'ятати, що якщо у хворого в збудженому стані це зробити не вдається, то краплі крапають у ямку біля внутрішнього кута очної щілини; при цьому рідина самоплинно потрапляє до кон'юнктивального мішка.
Заповнену піпетку тримають вертикально до ока. Не торкаючись вій, вводять до кон'юнктивального мішка 1—2 краплі лікарської рідини (більше двох крапель вводити не слід, бо більша кількість крапель не вміщується в кон'юнк-тивальному мішку). Хворий повинен сидіти з заплющеними очима протягом 5—10 хв. Після цього він може розплющити очі; якщо рідина витікаєзочей, її видаляють ватним тампоном (окремим для кожного ока).
В. Уведення крапель у ніс
Ніс хворого звільняють від слизу та кірочок за допомогою ватної турунди або ґнотика, як це описано в розділі «Особиста гігієна хворого». Хворого кладуть на кушетку або саджають з відкинутою назад головою. Лікарську речовину, підігріту до температури тіла, набирають у піпетку до третини її об'єму. Лівою рукою трохи піднімають кінчик носа хворого, голову нахиляють у бік, протилежний тому, куди будуть крапати краплі. Не торкаючись слизової оболонки носа, вводять у кожну ніздрю по 5—8 крапель водного розчину або 15—20 крапель олійного розчину лікарської речовини.
Г. Закладання мазі в кон'юнктивальний мішок Для цієї процедури потрібна скляна паличка з розширеним та сплощеним кінцем, яку перед процедурою слід
прокип'ятити. Сплощеним кінцем скляної палички набирають невелику кількість (як невелика горошина) мазі. Вказівним пальцем лівої руки відтягують нижню повіку донизу, мазь накладають на зовнішній кут кон'юнктиви. Хворому рекомендують заплющити очі, після чого повіки злегка масажують.
Д. Уведення крапель у зовнішній слуховий прохід
Цей метод застосовують при запаленні середнього вуха (мал. 66).
Перед уведенням крапель вухо прочищають, як описано у розділі «Особиста гігієна хворого». Лікарську речовину у вигляді водного або масляного розчину підігрівають до температури тіла. Голову хворого нахиляють у бік здорового вуха так, щоб хворе вухо опинилося зверху. Лівою рукою відтягують вушну раковину вгору і назад. При цьому зовнішній слуховий прохід випростовується і краплі потрапляють у його глибину. Правою рукою крапають 5—8 крапель. Краплі тримають у вусі протягом 10—15 хв. Після цього нахиляють голову хворого у бік хворого вуха, щоб краплі витекли з нього або просушують їх у слуховому проході за допомогою ватної турунди.
Роздавання ліків
1. Медична сестра самостійно не може призначити хворому ліки або змінити призначення лікаря. Вона може це зробити тільки у разі відсутності лікаря у відділенні (коли хворий просить у медичної" сестри найпростіші ліки, наприклад, анальгін при головному болю).
2. У той самий час медична сестра, безпосередньо спостерігаючи за хворими, може затримати призначення, наприклад, коли хворий погано переносить препарат або в нього виникла алергічна реакція, коли необхідність у призначенні певного лікарського препарату усунулася, на: приклад, якщо хворий, якому призначили снотворне, заснув.
3. У разі появи найменших ознак неадекватной реакції на ліки або ускладнення медична сестра повинна негайно повідомити про це лікареві.
4. Якщо медична сестра переплутала ліки або перевищила їхню дозу, слід негайно повідомити про це лікареві, навіть у випадку, коли у хворого відсутні ознаки отруєння.
5. Медична сестра повинна пам'ятати про важливу роль віри хворого в успішність призначеного лікування, тому вона не має права пропустити точного часу роздавання ліків, зневажливо ставитися до призначення того чи іншого препарату.
6. Якщо ліки мають неприємний смак або запах, хворого треба попередити про це та вказати на найкращий спосіб прийняття таких ліків.
Якщо ліки впливають на забарвлення калу або сечі слід про це попередити хворого.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 423 | Нарушение авторских прав
|