АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Послiдовнiсть дiй пiд час виконання процедур

Прочитайте:
  1. I. МЕТОДЫ, ПОДХОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ
  2. I. Подготовка к процедуре
  3. II МЕТОДЫ, ПОДХОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ
  4. II. Методы, подход и процедуры диагностики и лечения
  5. II. МЕТОДЫ, ПОДХОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ
  6. II. МЕТОДЫ, ПОДХОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ
  7. II. МЕТОДЫ, ПОДХОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ
  8. II. МЕТОДЫ, ПОДХОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ
  9. III. Окончание процедуры
  10. III. Окончание процедуры

Iнгаляцшний спосiб оксигенотерапiї з централiзованої системи

1. Заповнiть водою апарат Боброва так, щоб нижнiй кiнець довгої скляної трубки занурився у воду.

2. ПриЄднайте апарат Боброва до централiзованої системи.

3. До зовнiшнього кiнця короткої скляної трубки апарата при-еднайте стерильний носовий катетер. Перевiрте еластичнiсть катетера, вiдсутнiсть у ньому трiщин.

4. Зафiксуйте апарат Боброва бiля голови хворого.

5. Переконайтесь у прохiдностi верхнiх дихальних шляхiв.

6. Змочiть катетер стерильним iзотонiчним розчином натрiю хлориду та введiть через нижнiй носовий хiд задньої стiнки глотки (на глибину 15 см). Для правильного визначення довжини введення катетера вимiряйте у хворого вiдстань вiд кiнчика но-са до вуха i на таку довжину введiть катетер в один iз носових ходiв.

7. Вiдрегулюйте оптимальну дозу кисню (4—6 л/хв), що за-безпечуе концентрацiю кисню в повiтрi до30-409о.Не допускайте перенасичення органiзму киснем, оскiльки у ви-соких концентрацiях вiн погано впливае на серцево-судинну та дихальну системи.

8. Зовнiшню частину носового катетера в; разi потреби зафiк-суйте до шкiри обличчя пластирем.

9. Кожнi 30—40 хв змiнюйте положення катетера (iз правого носового ходу переставте в лiвий i навпаки) для запобiгання пролежням i висиханню слизової оболонки носових ходiв.

10. Якщо виникло першiння в носi та носовiй частинi глотки, тимчасово припинiть подачу кисню i закапайте в нiс краплi на олiйнiй основi.

Iшаляцiйний спосiб оксигенотерапiї з кисневої подушки

1. Знiмiть мундштук з кисневої подушки й наповнiть її через редуктор киснем з кисневого балона.

2. Вентиль редуктора закрийте, а трубку подушки перекрийте затискувачем.

3. ПриЄднайте мундштук до подушки та обгорнiть його зво-ложеною водою марлевою серветкою, складеною в кiлька шарiв.

4. Мундштук притиснiть до рота хворого й вiдкрийте кран. Регулюйте швидкiсть надходження кисню за допомогою крана та натискування на подушку.

5. Можна пiдвищити ефективнiсть кисневої подушки, якщо мундштук замiнити носовим катетером, а зволоження кисню здiйс-нити шляхом пропускання його через частково заповнений во­дою апарат Боброва; до довгої скляної трубки приеднайте подуш­ку, до короткої — катетер.

За вiдсутностi апарата Боброва для зволоження кисню можна використати герметично закритий флакон з водою, в який через корок треба ввести довгу металеву повiтряну голку та коротку голку. Через довгу голку кисень буде зволожуватись, а через ко­ротку голку та приЄднаний до неї носовий катетер потрапить у дихальнi шляхи.

Оснащення:..

1) кисневий балон з киснем;

2) редуктор;

3) гумовий шланг;

4) апарат Боброва;

5) носовий гумовий або пластйковий катетер;

6) розвiдний ключ;

7) киснева подушка.

Тестові питання для перевірки готовності до вивчення теми № 3:

 

1. Яка середня тривалість лікувальної ванни?

1. 5–10 хвилин.

2. 15–20 хвилин.

3. 25–30 хвилин.

4. 40–50 хвилин.

5. До 1 години.

 

2. У хворого під час прийому електропроцедури раптово з’явились стискаючі болі в ділянці серця, серцебиття. Що повинна зробити медсестра, яка відпускає процедуру?

1. Припинити відпуск процедури.

2. Зробити ін’єкцію кордіаміну та продовжити процедуру.

3. Викликати лікаря, а до його приходу продовжувати процедуру.

4. Дати понюхати ватку з нашатирним спиртом.

5. Дати хворому корвалол та продовжувати процедуру.

 

3. У хворого через 10 годин після сеансу ртутно-кварцевого опромінювання з’явилась інтенсивна гіперемія шкіри спини. Стан пацієнта супровождувався відчуттям жару і пекучим болем шкіри. Які дії медичної сестри в такій ситуації?

1. Зробити масаж.

2. Протерти шкіру в місцях ураження камфорним спиртом.

3. Змастити шкіру маззю з гідрокортизоном.

4. Накласти холодний компрес на шкіру спини.

5. Накласти теплий компрес на шкіру спини.

 

4. Через який час після прийому їжі можна відпускати лікувальну ванну?

1. Через 1–2 години після сніданку.

2. Через 30–45 хвилин після сніданку.

3. Тільки до прийому їжі.

4. Не раніше 4 годин після прийому їжі.

5. Через 3 години після обіду.

 

5. Через який час після прийому їжі можна відпускати лікувальну ванну?

1. Через 1–2 години після сніданку.

2. За 30–40 хвилин до обіду.

3. Через 1–2 години після обіду.

4. Не раніше 4 годин після прийому їжі.

5. Через 4 години після обіду.

 

6. У хворого біль у правому колінному суглобі. У Вашому розпорядженні є мазь, яка містить у своєму складі знеболюючий засіб. Яку процедуру із застосуванням мазі Ви проведете хворому?

1. Теплий компрес з маззю на суглоб.

2. Накладання мазі на суглоб.

3. Холодний компрес з маззю на суглоб.

4. Втирання мазі в ділянку суглоба.

5. Накладання волого–висихаючої пов’язки з маззю на суглоб.

 

7. Які ускладнення можуть виникнути при застосуванні міхура з льодом?

1. Пухирі на шкірі.

2. Прорив інфільтрату.

3. Нагноєння інфільтрату.

4. Виразки шкіри.

5. Затвердіння інфільтрату.

 

8. Яка тривалість застосування компресу?

1. 30 хвилин.

2. 2–3 години.

3. 6–7 годин.

4. 8–10 годин.

5. 24 години.

 

9. У яких випадках Ви застосуєте холодний компрес?

1. Напад ядухи.

2. Ниркова колька.

3. Гнійний інфільтрат.

4. Печінкова колька.

5. Крововилив у суглоб внаслідок травматичного ушкодження.

 

10. Яка тривалість перебування банок на шкірі хворого?

1. 5–10 хвилин.

2. До 15 хвилин.

3. 15–20 хвилин.

4. До 30 хвилин.

5. 25–40 хвилин.

 

11. Визначте серед запропонованого переліку ділянки, на які банки ставити не показано:

1. Ділянка серця.

2. Поперек.

3. Паравертебральні ділянки.

4. Підключичні ділянки.

5. Підлопаткові ділянки.

 

12. При яких патологічних станах застосування гірчичників протипоказане?

1. Кашель сухий.

2. Запалення трахії (трахеїт).

3. Запалення легень.

4. Гіпертонічна хвороба.

5. Пухлина легень.

 

13. Які ознаки вірного одноразового застосування гірчичників?

1. Виникнення дрібних пухирців на шкірі.

2. Виникнення пігментації шкіри.

3. Відсутність почервоніння шкіри в ділянці застосування.

4. Почервоніння шкіри, відчуття жару в ділянці застосування.

5. Почервоніння шкіри та набряк підшкірної клітковини в ділянці застосування.

 

14. Чим спричинена подразнююча дія гірчичників?

1. Терпеновими сполуками.

2. Ефірними оліями.

3. Органічними кислотами.

4. Фенольними сполуками.

5. Спиртами.

 

15. Після пропускання через шприц і голку бензидинового реактиву його забарвлення стало зеленим. Про що свідчить поява такого кольору реактиву?

1. Наявність залишків ліків в шприці.

2. Наявність залишків крові в шприці.

3. Шприц хімічно чистий.

4. В шприці наявні домішки розчину гідрокарбонату натрію.

5. В шприці наявні домішки миючого засобу.

 

16. На багаторазовий інструментарій, який після використання був замочений в розчині миючого засобу, а потім промитий проточною водою, нанесено кілька крапель 1% спиртового розчину фенолфталеїну. Про що може свідчити поява рожевого забарвлення?

1. Наявність залишків ліків.

2. Наявність залишків крові.

3. Наявність залишків миючого засобу.

4. Рожевий колір зумовлений забарвленням самого реактиву.

5. Рожевий колір свідчить про якісне проведення передстерилізаційної обробки.

 

17. Скільки водної витяжки (настою) лікарських рослин міститься в 1 столовій ложці?

1. 30 мл.

2. 20 мл.

3. 15 мл.

4. 10 мл.

5. 5 мл.

 

18. Яка тривалість зберігання у холодильнику настоїв та відварів?

1. До 1 доби.

2. До 3 діб.

3. До 5 діб.

4. 1–5 годин.

5. До 10–12 годин.

 

19. Яка тривалість зберігання у холодильнику стерильних розчинів у флаконах?

1. До 1 доби.

2. До 3 діб.

3. До 10 діб.

4. Кілька годин.

5. До 1 місяця.

 

20. Що таке терапевтична доза препарату?

1. Доза, спроможна поряд із лікувальною дією викликати отруєння організму.

2. Доза, здатна викликати смерть хворого.

3. Доза, в якій препарат проявляє лікувальну дію без помітних проявів токсичності.

4. Доза, в якій препарат може викликати алергічну реакцію.

5. Доза, лікувальний ефект від якої настає тільки після кількратного її застосування.

 

21. Яким чином слід підготувати міхур з льодом?

1. Налити холодну воду у міхур, після чого заморозити.

2. Налити гарячу воду у міхур, остудити, після чого заморозити.

3. Налити дистильовану воду у міхур, після чого заморозити.

4. Дрібно наколоти лід з морозильника і заповнити міхур на 2/3.

5. Заморожений у вигляді середніх грудок лід покласти до міхура, заповнивши його на 1/3–2/3 об’єму.

 

22. Яка тривалість знаходження міхура з льодом на тілі хворого?

1. До 1–2 годин, роблячи перерву кожні 20–30 хвилин.

2. До 5 годин за умови безперервного знаходження на шкірі хворого.

3. До 3 годин за умови безперервного знаходження на шкірі хворого.

4. До 10 годин, роблячи перерву кожні 1–2 години на 10 хвилин.

5. Не більше 20 хвилин.

 

23. Як правильно застосувати водяну грілку?

1. Наповнити водою температури 40 °С та покласти безпосередньо на тіло хворого.

2. Наповнити водою температури 50 °С та покласти безпосередньо на тіло хворого.

3. Наповнити кип’ятком, дати охолонути, покласти на тіло хворого.

4. Наповнити водою температури 70 °С, обгорнути сухим рушником та покласти на тіло хворого.

5. Наповнити водою температури 70 °С, обгорнути вологим чистим рушником та покласти на тіло хворого.

 

24. Із скількох шарів має складатись вологий компрес?

1. Двох.

2. Трьох.

3. Чотирьох.

4. П’яти.

5. Шести.

 

25. Який з перерахованих способів уведення препаратів належать до зовнішніх:

1. Пероральний.

2. Через пряму кишку.

3. Підшкірний.

4. Аплікації.

5. Під язик.

 

26. Який з перерахованих способів уведення препаратів належать до парентеральних:

1. Per os.

2. Внутрішньошкірний.

3. Per rectum.

4. У кон’юктивальний мішок.

5. Під язик.

 

 

Ситуаційні завдання для перевірки засвоєння теми № 3

1. Під час прийняття лікувальної ванни у хворого з’явилось відчуття слабкості, легке запаморочення. Які дії і в якій послідовності слід застосувати в цьому випадку?

 

2. Хворому призначено компрес олійного розчину камфора. Перерахуйте, що повинна підготувати медична сестра для виконання призначення?

 

3. Під час проведення проби з бензидиновим реактивом сестра була терміново відкликана для надання медичної допомоги. Через 10 хвилин вона повернулась і виявила на обладнанні, яке готувалось для стерилізації, яскраво-зелене забарвлення. Про що це свідчить? Які дії сестри в даній ситуації?

 

4. Назвіть кількість та послідовність накладання шарів вологого компресу.

 

Література.

Основна:

1. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими, К., 1993. – С. 5–21.

2. Щуліпенко І.М. Загальний та спеціальний догляд за хворими з основами валеології, К., 1998.

3. Туркина Н.В., Филенко А.Б. Общий уход за больніми, М.:2007. – 550с.

Додаткова:

1. Гребенев А.Л., Шептулин А.А., Хохлов А.М. Основы общего ухода за больными. – М.: Медицина, 1999.

2. Общий уход в терапевтической клинике / под ред. Ослопова В.Н. – М.: МЕДпресс-информ, 2002.

3. Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная этика и деонтология. - К: Здоров'я, 1994.

 

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 559 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.015 сек.)