АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ситуаційні задачі для перевірки кінцевого рівня знань.

1. Хворий 30 років, поступив в клініку з приводу болю в кінцівках, затрудненного ковтання, мимовільного скорочення м’язів обличчя (“сардонічна посмішка”), ригідності м’язів потилиці. Через 3,5 тижні після поранення склом передпліччя в залізничному транспорті виникли біль і посмикування в рані, підвищена пітливість, ще через 6 днів – вище означенні зміни. Одразу після травми проведена хірургічна обробка рани, накладенні шви. Рана загоїлась, нагноєння немає. Протиправцеві щеплення понад 5 років тому. Загальний стан хворого задовільний, температура субфебрильна. Визначте діагноз, форму, ступінь, прогноз захворювання, лікувальні заходи.

Відповідь: загальний правець, легка форма (І ступінь), прогноз сприятливий. Лікування: ППС в дозі 500 МО/кг, одномоментно довенно, в розведенні 1:10 у підігрітому вигляді в перші 2-3 дні або ППЛІ в дозі 1000-2000 МО одномоментно дом´язево. Повторна хірургічна обробка рани, введення метронідазону, антибіотиків, нейроплегічної суміші, хлоралгідрату, снодійних.

2. У хворого 40 років, клінічна картина правця з’явилась через 2,5 тижні після поранення. Чотири дні відмічалась: загальна недуга, головний біль, безсоння, пітливість. Потім з’явилися: тризм, сардонічна посмішка, ригідність м’язів потилиці, короткі клонічні і тонічні судоми. Температура тіла 38⁰.С Порушень дихання немає. Визначте клінічну форму і ступінь захворювання, прогноз.

Відповідь: Явно позначений загальний правець, середньої важкості. Прогноз при повноцінному лікуванні сприятливий, смертельні випадки спостерігаються рідко.

3. Хворий 65 років під час сільськогосподарській робіт отримав поверхневе поранення (садно) гомілки. З приводу травми за медичною допомогою не звертався. Відомостей про протиправцеві щеплення немає. Через 10 діб виникли біль в ділянці рани, біль при ковтанні, пітливість. Ще через 2 дні з’явилась ригідність жувальних м’язів та м’язів потилиці, пітливість. Тонічні та клонічні судоми через 10-20 хвилин з тенденцією до почащення, порушення ковтання, дихання, профузна пітливість, температура 40⁰. Визначте діагноз, форму, ступінь, прогноз, захворювання, принципи лікування.

Відповідь: гострий загальний правець, з бурхливим перебігом, дуже важка форма (IV ступінь). Прогноз не сприятливий - дуже висока вірогідність летального кінця. Лікувальні заходи: ППС,ППЛІ, метронідазол, антибіотики, хірургічна обробка рани, протисудомна терапія, постійний медикаментозний сон, м’язові релаксанти, ШВЛ, трахеостомія, харчування через зонд, інфузійна терапія гемодінамічних порушень, дезинтоксикація, парентеральне харчування, медикаментозна та фізична гіпотермія, ретельний загальний догляд.

3. Хворий 50 років звернувся в поліклініку з приводу утворення на щоці виразки діаметром 5 см, з запальним дном темно-червоного кольору, запальним валиком і безболісною припухлістю навколо, значним серозно-кров´янистим відділенням. 4 дні тому на цьому місті виникла червона свербляча пляма, згодом пухирець, а після прориву – виразка. Стан хворого середньої важкості, t-39,5⁰С, відмічає головний біль, безсоння, регіонарний паховий безболісний лімфаденіт. Визначте діагноз, заходи його підтвердження, тактику та лікування.

Відповідь: шкіряна форма сибірської виразки - сибірковий карбункул. Необхідно: виявити наявність контактів з тваринами та продуктами тваринного походження на протязі тижня до захворювання, консультація лікаря – інфекціоніста, бактеріоскопія; хворого слід госпіталізувати в інфекційне відділення. Лікування: введення специфічної сироватки 50 – 70 мл, антибіотики, дезінтоксікаційна терапія, спокій ураженої ділянки, пов’язки з розчинами антисептиків, левосином, хірургічні заходи протипоказані.

4. Хворий 30 років за професією заготівельник скотини, госпіталізований в хірургічне відділення через 5 днів з початку хвороби з діагнозом: бешиха. Має місце швидко прогресуючий поширений, щільний, безболісний набряк передпліччя, вкритий дрібними пухирцями, ділянками некрозу. Частина пухирців полопались, виділяється велика кількість серозної рідини. Стан хворого важкий, спостерігається сильний головний біль, марення, температура досягає 40⁰С. Яке захворювання слід запідозрити, що слід зробити для його уточнення, які заходи заподіяти. Визначте прогноз, та лікування.

Відповідь: едематозна форма шкіряної сибірки. Необхідні консультації інфекціоніста, бактеріоскопія, бактеріологічний та ін. спец методи дослідження, ізоляція хворого в окремій палаті, дезінфекція. Прогноз не сприятливий, можлива генералізація інфекції, смерть хворого. Лікування: введення специфічної сироватки – до 100мл та проти сибіркового гамаглобуліну – 60-150 мл, антибіотики (цефалоспорин, фторхінолони), масивна інфузивна терапія за принципами лікування бактеріального шоку, пов’язки з левоміколем, левосином, імобілізація кінцівки.

5. У хворої 20 років, після розтину флегмони стегна рана очистилась, частково виповнилась грануляціями, нормалізувалися загальний стан і температура. Без очевидних причин загальний стан знов значно погіршився, температура піднялась до 39⁰С, виникла тахікардія, погіршились сон, апетит. Рана вкрилась брудним щільно спаяним нальотом фібрину, з’явились серозно-геморагічні виділення, набряк і гіперемія оточуючих тканин, регіонарний лімфаденіт. Яке ускладнення має місце, що треба здійснити для його уточнення, необхідні організаційні та лікувальні заходи?

Відповідь: дифтерія рани, необхідні консультація інфекціоніста, бактеріологічне дослідження, ізоляція хворої, карантин на 7 днів, обстеження контактних осіб, дезінфекція. Лікування: довенне введення 100000 МО ПДС, на фіз.. розчині з дексазоном; еритроміцин – до 3 гр на добу, дезінтоксикаційна терапія, серцеві.

6. Чоловік 44 р., впав в відкриту каналізаційну яму. Отримав відкритий перелом правої гомілки. В хірургічному відділенні провели первинну хірургічну обробку рани з використанням глухих швів та скелетного втяжіння.на другу добу у хворого з’явилися ейфорія, біль в рані, відчуття розпирання та тиснення пов’язки. Яке ускладнення? Які місцеві зміни характерні для такого ускладнення?

Відповідь: Слід запідозрити газову гангрену. Характерниим місцевими проявами газової гангрени є: набряк в ділянці рани, «симптом лігатури», крепітація при пальпації довкола рани, брудно-сірий наліт на рані, м’зи кольору «вареного м’яса», пухирці газу в рановому ексудаті.

7. В районну лікарню з місця дорожньо-транспортної пригоди доставлено троє хворих з преломами кісток гомілки та значним забрудненням землею та шматками одягу рваними ранами нижніх кінцівок. Ваші дії?

Відповідь: Первинна хірургічна обробка рани, застосування антибіотико терапії,в ведення полівалентної протигангренозної сироватки 30000 МОпісля проби по Безредко, правцевий анатоксин, протиправцеву сироватку або протиправцевий людський імуноглобулін за схемою.

8. Після введення хворому протигангренозної сироватки з профілактичною метою, з’явилась лихоманка, стаскання в рудній клітці, різкі болі в животі, блювота, падіння артеріального тиску, холодний піт, ціаноз, затьмарення свідомості. Яке ускладнення виникло? Які ваші дії?

Відповідь: У хворого анафілактичний шок, що потребує проведення протишокової терапії.

9. У військовослужбовця з множинними пораненнями м’яких тканин обох нижніх кінцівок, сідниць, спини в процесі лікування виникли симптоми анаеробної клостридіальної інфекції. При введенні протиправцевої сироватки через 20 хвилин на передпліччі виникла папула до1,4 см в діаметрі. Яка подальша тактика у такій сит уації?

Відповідь: При позитивній реакції сироватку не водять або введення виконють під наркозом з необхідним забезпеченням для проведення допомоги у разі анафілактичного шоку.

10. У відділення поступив хворий з газовою гангреною гомілки. Враховуючи високу контагіозність анаеробної клостридіальної інфекції, необхідно організувати та контролювати дотримання санітарно-епідеміологічного режиму у відділенні. В чому це полягає?

Відповідь: Проходження санітарної обробки в приймальному відділенні, госпіталізація в окрему палату. Зметою дезінфекції використовують 6% розчин перекису водню та 0,5% розчин миючого засобу.

11. Хворий Ч., 24р., оперований з приводу гострого апендициту. На п’яту добу відмічалась виражен гіперемія країв рани, набряк підшкірної клітковини до підребір’я та верхньої третини стегна. Попередній діагноз? Якими методами можна верифікувати?

Відповідь: Анаеробна неклостридіальна флегмона передьої черевної стінки та правого стегна. Бактеріоскопіячне дослідження забарвлення за Грамом, газово рідинна хроматографія.

12. У хворого на п’яту добу після поранення правої кисті, підвищилась температура до 38^оС, з’явились болі в м’язах, зутруднення ковтання, неможливість закрити рот, сардонічна посмішка. Яке ускладнення виникло у хворого? Ваші дії?

Відповідь: У хворого правець. Необхідно провести хірургічну обробку рани, лікування продовжувати в відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Серотерапію проводять під наркозом.

13. У хворого М. поранення правої кисті, на поверхні ран відмічаються сіро-жовті фібринозні нальоти, міцно спаяних з підлеглими тканинами, гнійних виділень немає Яке захворювання слід запідозрити, специфічне лікування?

Відповідь: Дифтерія рани правої кисті, в перші 1-2 дні - застосування антитоксичної протидифтерійної сироватки в дозі від30-40 тис. МО до 120-150 тис. МО.

14. Хворому К. з приводу анаеробної газової гангрени правої гомілки було проведено високу ампутацію правого стегна. Яким чином проводиться обробка використаного перев’язувального матеріалу?

Відповідь: перев’язувальний матеріал використовують одноразово, під час операції або перев'язки, а потім медична сестра збирає його в спеціально виділений бікс, автоклавує при 2 кгс/кв. см 132 ^оC протягом 20 хвилин і знищує. Категорично забороняється викидати матеріал без знезараження.

15. У хворої Р. встановлено діагноз сибірська виразка, бульозна форма лівого передпліччя. Яка специфічна терапія?

Відповідь: введення специфічної сироватки від 40 до 100 мл і паралельне застосування специфічного протисибіркового гамма-глобуліну від 20 до 150 мл на добу.

16. У хворої М. на правій кисті виразка розміром 20 мм, з чорним дном по краю дочірні везикули. Яке захворювання, вид місцевого лікування на до госпітальному етапі?

Відповідь: сибірська виразка, бульозна форма, надання спокою враженій ділянці, асептичній або мазевій пов’язці.

17. Після поранення хворий Ч. відмічає біль в ділянці рани правого передпліччя, з судомними посіпуваннями м’язів важенної кінцівки. Документального підтвердження про щеплення немає. Яке захворювання можна запідозрити, екстрена профілактика?

Відповідь: правець, 1 мл правцевого анатоксину, 3 000 АЕ протиправцевої сироватки.

18. Хворому О. з приводу анаеробної газової гангрени правого плеча було проведено екзартикуляцію правої верхньої кінцівки. Яким чином проводиться обробка використаного інструментарію?

Відповідь: весь інструментарій, шприци, голки занурюють в 6 % розчин перекису водню з 0,5 % миючого засобу на 60 хвилин або кип’ятять протягом 90 хвилин.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1000 | Нарушение авторских прав