АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Псоріатична артропатія.
Визначення. Псоріатичний артрит (ПА) – самостійна нозологічна форма хронічного запального ураження суглобів, що розвивається у хворих на псоріаз. ПА виявляється у 5-7% хворих на псоріаз. Патологічний процес розвивається здебільшого в тканинах опорно-рухового апарату і призводить до ерозивного артриту, внутрісуглобового остеолізу і спондилоартриту.
Псоріатична артропатія входить до груп серонегативних спондилоартритів, захворювань, що характеризуються частим ураженням сакроілеальних з¢єднань, асиметричним ураженням суглобів, відсутністю ревматоїдного фактора в крові, шкірно-слизовими, а іноді і судинними пораженнями, сімейною агрегацією та асоціацією з HLA B27.
Етіологія, патогенез. Псоріаз – захворювання, що характеризується, передусім, гіперплазією епідермісу, причина якої остаточно не встановлена. В останні роки псоріаз і псоріатичну артропатію розглядають як клінічні прояви системного процесу в рамках псоріатичної хвороби.
Провідні теорії:
- генетична, що доводить високе виявлення псоріазу у близнюків, близьких родичів;
- носійство генів HLA B13; B17; B38; B39; CV6 і DR7.
Несприятлива спадковість проявляється фенотипічно під впливом несприятливих (провокуючих) чинників: інфекційні агенти (стрептокок, стафілокок, гриби, віруси), ендокринні фактори (пубертатний період і постменопауза характеризуються піком захворюваності на псоріаз), захворювання шлунково-кишкового тракту (гатсрит, холецистит, дисбіоз кишечнику), психоемоційні стреси, застосування медикаментів (літій, b-адреноблокатори, амінохінолони, деякі нестероїдні протизапальні тощо).
Послідовність розвитку патологічного процесу при псоріатичній хворобі схематично може бути представлено наступним чином. Під впливом провокуючих факторів у схильних осіб виникають дефектні кератиноцити, що уявляють собою шкірний антиген, активуючий місцевий імунний захист (фагоцити CD4+, CD8+, В-лімфоцити, натуральні кіллери із продукцією прозапальних цитокінів – інтерлейкінів-1, -8, фактору некрозу пухлин, колоінєстимулюючих факторів і посилення експресії цитокінових рецепторів і молекул адгезії на поверхні клітин шкіри інших видів сполучної тканини). У процесі розвитку імунної реакції відбувається часткова елімінація антигену з організму та одночасно відбувається пошкодження нових клітин, формуються аутоантигени, порушується природна толерантність. В організмі формуються сенсибілізовані лімфоцити і антитіла до аутоантигенів. Виникає хибне коло: поступлення антигену ® імунна реакція ® пошкодження тканин ® поступлення аутоантигену ® імунна реакція і т.д.
Підтвердженням концепції про псоріаз як про системне захворювання, є злоякісний перебіг псоріатичної артропатії, при якій чітко прослідковується взаємозв¢язок і взаємозалежність шкірного і суглобового синдромів, а також втягнення в процес більшості систем і органів.
Класифікація. Загальноприйнятої класифікації псоріатичного артриту немає. Зазвичай виділяють 5 варіантів його перебігу:
1) асиметричний олігоартрит;
2) артрит дистальних міжфалангових суглобів;
3) симетричний ревматоїдоподібний артрит;
4) мутилюючий артрит;
5) псоріатичний спондиліт.
У клініці часто користуються класифікацією, запропонованою В.В.Бадокіним (1995), що представлена в таблиці 5.18.
Ступені активності характеризують запальний процес як у ділянці суглобів, так із боку інших органів і визначаються за критеріями, запропонованими А.И.Нестеровым и М.Г.Астапенко для ревматоїдного артриту.
1) Мінімальний ступінь активності – проявляється незначними болями при рухах, ранкова скутість відсутня чи її тривалість не перевищує 30 хв. ШОЕ до 20 мм/год. Температура тіла нормальна. Ексудативні прояви в ділянках суглобів відсутні або слабко виражені. ІНші запальні симптоми не виявляються.
2) Помірний ступінь активності – болі у спокої і при рухах. Ранкова скутість триває до 3 год. У ділянках суглобів відзначаються помірні, але стійкі ексудативні симптоми. ШОЕ у межах 20-40 мм/год. Значний лейкоцитоз, зсув формули вліво. Температура субфебрильна.
Таблиця 5.18.
Класифікація псоріатичного артриту
Клінічна форма
| Клініко-анатомічний варіант суглобового синдрому
| Системні прояви
| 1. Тяжка
2. Звичайна
3. Злоякісна
4. Псоріатичний артрит у поєднанні з:
- дифузними захворювання сполучної тканини
- ревматизмом
- хворобою Рейтера
- подагрою
| 1. Дистальний
2. Моноолігоартритичний
3. Остеолітичний
4. Сподилоартритичний
| А. Без системних проявів
В. Із системними проявами: трофічні порушення, генералізована аміотрофія, поліаденія, кардит, вади серця, неспецифічний реактивний гепатит, цироз печінки, амілоїдоз внутрішніх органів, дифузний гломерулонефрит, ураження очей, поліневрит, синдром Рейно
| Характер і стадії псоріазу
| Фаза і активність
| Рентгенологічна характеристика
| Функціональна здатність суглобів
| А. Характер
1. Вульгарний:
- вогнищевий
- поширений
3. Ексудативний
4. Атиповий:
- пустульозний
- еритродермічний
- рупіоїдний (з особливо виразним гіперкератозом)
Б. Стадії
1. Прогресуюча
2. Стаціонарна
3. Регресуюча
4. Псоріаз нігтів
| А. Активна фаза
1. Мінімальна
2. Помірна
3. Максимальна
Б. Ремісія
| А. Периферичні суглоби:
І. Білясуглобовий остеопороз
ІІА. Те саме + звуження суглобової щілини, кістоподібні просвітлення кісткової тканини
ІІБ. Те саме + поодинокі узури
ІІІ. Те саме + множинні узури
IV. Те саме + кісткові анкілози
Б. Крижово-здухвинні з¢єднання:
І. Нечіткість суглобової щілини, слабко виражений остеопороз
ІІ. Звуження чи розширення суглобової щілини, субхондральний остеосклероз
ІІІ. Те саме + часткове анкілозування
IV. Те саме + повне анкілозування
В. Анкілозуючий спондилоартрит із:
а) синдесмофітами і параспинальними оссифікатами
б) анкілозами міжхребцевих суглобів
| А. Збережена
Б. Порушена
ІІ. Професійна здатність втрачена
ІІІ. Втрачена здатність до самообслуговування
| | | | | | | 3) Максимальний ступінь активності – сильні болі у покої і при рухах. Ранкова скутість триває більше 3 год. Виражені ексудативні явища в ділянках суглобів і періартикулярних тканин. Значне підвищення показників гострофазових білків.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 566 | Нарушение авторских прав
|