АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клінічні варіанти ОА.

Коксартроз (артроз кульшового суглобу).

Складає 42,7% від усіх клінічних варіантів ОА. Це найбільш важка форма, що спричиняє значний відсоток інвалідизації.

Коксартроз частіше уражає жінок і перебігає в них важче, виникає у віці після 40 років. Коксартроз до 40 років пов’язаний з дисплазією головки стегнової кістки.

Характерними є біль механічного характеру в ділянці кульшового суглобу, що супроводжується тонічною напругою м’язів спини і кульгавістю. Іноді в дебюті хвороби біль може виникати в сідницях, в здухвинній ділянці, в колінах. Ранніми симптомами є обмеження ротації стегна до середини і відведення стегна. У подальшому обмежується зовнішня ротація і приведення стегна. Характерними симптомами є швидка атрофія м’язів сідниць, стегна, згинання в суглобі. При цьому компенсаторно виникає поперековий гіперлордоз, нахил тазу у бік ураженого суглобу, сколіоз.Все це зумовлює біль в спині, у попереку, пов’язані з порушенням постави. Подальше прогресування хвороби веде до вираженої кульгавості, що виникає внаслідок вкорочення кінцівки через її сплощення і підвивих. При двобічному ураженні виникає “качина” хода з перевалюваннямтулуба то в один, то в другий бік.

Рентгенографія. У деяких випадках коксартроз виявляється лише на рентгенограмі суглоба в прямій проекції без клінічних ознак. У решта випадках клініка завжди відповідає рентгенологічній стадії.

Початкові ознаки – крапкове відкладання солей кальцію по зовнішньому краю вертлюгової впадини і загострення країв ямки головки в ділянці прикріплення круглої зв’язки. Далі розвивається остеосклероз головки та вертлюгової западини.

Розгорнута стадія – прогресуюче звуження суглобової щілини, формування остеофітів, які з’являються по зовнішньому, а пізніше по внутрішньому краю вертлюгової западини, на голівці стегнової кістки, утворення кісткових кіст у верхній частині вертлюгової впадини, виражений остеосклероз.

Гонартроз (остеоартроз колінного суглобу) – друга за частотою локалізація ОА, складаючи біля третини від усіх випадків недуги. Основні клінічні симптоми пов’язані з болем механічного характеру, що виникають при спуску та підйомі по сходах, при тривалому стоянні на ногах. Біль локалізується по передній і внутрішній поверхні суглобів, ірадіює в гомілку та стопу. При пальпації відзначається місцева болючість, ущільнення сумки суглоба, хруст, нестабільність суглоба, деформація за рахунок остеофітозу та підвивиху, з часом розвивається атрофія м’язів стегна та згинальна контрактура. У 30 – 50% хворих виявляється девіація колінного суглобу (genu varum seu genu valgum).

Рентгенографія. У початкових стадіях відзначається звуження суглобової щілини між надколінником і стегном, латеральні остеофіти надколінника та стегна, субхондральний остеосклероз надколінника. Ці симптоми характерні для надколінниково-стегнового артрозу.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 480 | Нарушение авторских прав