1) ремісії після порівняно короткого епізоду артриту - 25%;
2) ремісія з помірно вираженими залишковими явищами - 25%;
3) персистуюча активність з прогресуючою деформацією суглобів - у 45%;
4) прогресування з повною інвалідизацією - 10%.
Лікування. Незважаючи на певні успіхи, в лікуванні РА залишається чимало невирішених проблем. Повного видужання хворих не змогли добитися в жодній клініці світу. Основними напрямками лікування РА є комплексне застосування фармакотерапії, фізіотерапії, ЛФК, санаторно-курортного лікування. Першим і г оловним принципом терапії є, передусім, використання комплексу лікувальних засобів, впливаючих на різні патогенетичні моменти. Другий принцип – тривалість і етапність лікування: стаціонар (ревматологічний чи терапевтичний) ® ревматологічний чи терапевтичний кабінети поліклініки ® санаторій. Третім принципом є диференційоване лікування, з урахуванням стадії процесу, активності недуги, особливостей її перебігу. Враховуючи ці принципи, головною метою лікувальних впливів є пригнічення активності і прогресування хвороби, відновлення, по можливості, функції суглобів та профілактика загострень. Тому всі засоби, що застосувуються в лікуванні РА, можна представити у напрямках патогенетичних впливів:
1. Боротьба із запальним процесом – антифлогістична терапія.
2. Боротьба з імунними зрушеннями – імуноактивна терапія.
3. Боротьба з болем – аналгезуюча терапія.
4. Боротьба з інфекцією з метою усунення чинників, які провокують хворобу.
5. Заходи по збереженню нормальної психіки – психотерапія.
6. Відновлення втраченої функції опорно-рухового апарату – реабілітація (Пяй Л.Т., 1987)
Загальне медикаментозне лікування РА розподіляють на дві групи, що уособлюють два принципово різних напрямки терапії.
1. Швидкодіючі (симптоматичні, актуальні) засоби. Їх застосування розраховано на максимально швидке зменшення місцевих запально-ексудативних явищ і посильне пригнічення активності недуги. До них відносять нестероїдні протизапальні препарати (НСПЗП) та глюкокортикоїди (ГК).
2. Повільнодіючі (патогенетичні, базисні, модифікуючі захворювання) засоби. Вони володіють відстроченим ефектом, але втручаючись в імунні механізми ревматоїдного процесу, здатні змінювати перебіг недуги чи призупинити еволюцію стійко активного РА, викликати у значної частини хворих ремісію і зберігати досягнутий результат впродовж тривалого часу. До групи цих засобів відносять препарати золота, цитостатичні імунодепресанти, Д-пеніциламін, амінохолінові сполуки, сульфаніламідні препарати.
Пріоритетне значення тієї чи іншої групи препаратів залежить від конкретної клінічної ситуації. На мал. 2 наведена в загальній формі тактика та стратегія лікування РА (за А.П.Мешковым, 1994 (таблиця 5.11.).
І. Базисні засоби або засоби, що модифікують перебіг РА.
У даний час підхід до лікування РА і базисної терапії суттєво змінився. В даний час широко рекомендується рання “агресивна” терапія базисними препаратами. Підгрунтям для цього є відсутність на ранній стадії РА паннусу, деформацій, остеопенії і остеопорозу, тяжких ускладнень, сформованих аутоімунних механізмів, висока вірогідність розвитку ремісії. Мета ранньої базисної терапії – швийдко і стійко пригнітити активний імунозапальний процес і попередити таким чином необоротну деструкцію суглобів.
Базисні засоби. Їх дія розрахована на імунодепресію, тобто втручання різними для кожного препарату шляхами в інтимні патогенетичні механізми РА. Вони здатні на тривалий час пригнічувати активність захворювання, стабілізувати рентгенологічну картину і навіть сприяти заживленню кісткових ерозій.
Найбільш частим показом до застосування базисних препаратів є РА, перебіг якого не контролюється НСПЗП (Сигидин Я.А., 1990).
Показами до застосування базисних препаратів при РА є (Barnes C.G., 1990):
1. Збереження активності ревматоїдного процесу впродовж 6 міс., незважаючи на постійний прийом НСПЗП.
2. Поява ознак прогресування захворювання:
a) втягенння в патологічний процес нових суглобів;
b) виявлення наростання титру РФ;
c) виявлення при рентгенологічному дослідженні початкових ознак деструкції суглобового хряща (звуження суглобової щілини) та кісткових ерозій.