АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація. Робоча класифікація і номенклатура ревматизму (А.І.Нестеров, 1964). Фаза і ступінь активності ревматизму. Клініко-анатомічна характеристика

Прочитайте:
  1. Гіпоксія: етіологія, патогенез, класифікація.
  2. Гіпоксія: етіологія, патогенез, класифікація.
  3. Гонорея жіночих статевих органів, класифікація. Клініка, діагностика, методи провокації.
  4. Класифікація.
  5. Класифікація.
  6. Класифікація.
  7. Класифікація.
  8. Класифікація.
  9. Класифікація.

Таблиця 5.1.

Робоча класифікація і номенклатура ревматизму (А.І.Нестеров, 1964).

Фаза і ступінь активності ревматизму. Клініко-анатомічна характеристика ураження Характер перебігу процесу Стан кровообігу
серця інших органів і систем    
  Активна   Ступінь активності I, II, III   Неактивна   Ревмокардит первинний без вади клапанів     Ревмокардит поворотний з вадою клапанів (якою)   Ревматизм без явних змін серця     1.Міокардіосклероз ревматичний. 2. Вада серця (яка) поліартрит, серозити (плеврит, перитоніт, абдомінальний синдром)   хорея, енцефаліт, менінгоенцефаліт, церебральний васкуліт, нервово-психічні розлади васкуліти, нефрити, гепатит, пневмонія, ірит, іридоцикліт, ураження шкіри, тиреоїдіт   Наслідки і залишкові явища перенесених позасерцевих уражень   гострий, підгострий   затяжний,   безперервно-рецидивуючий     Латентний   НК0         Н I           Н IIА Н IIБ     Н III Н ІІБ Н ІІІ

Під неактивною фазою ревматизму розуміють такий стан здоров’я, коли при клінічному і ретельному лабораторному обстеженні в динаміці не вдається виявити будь-яких ознак запального процесу чи порушень імунітету.

Таблиця 5.2.

Робоча класифікація ревматизму (ревматичної лихоманки) (з¢їзд ревматологів Росії, 1996)

Клінічні синдроми Ступінь актив­ності Перебіг Наслідки (неактив-на фаза) Ступінь НК
основні додаткові
Ревмокардит первинний Ревмокардит поворотний без вади серця на фоні вади серця Артрит з втягнен­ням серця без втягнен­ня серця Хорея з втягнен­ням серця без втягнен­ня серця Вперше виявлена ревматична вада серця Кільцеподібна еритема Ревматичні вузлики Артралгія Абдомінальний синдром і інші серозити Попередня стрептококова інфекція ІІІ ІІ І Гострий Затяжний   Латентний Без вади серця   Вада серця     І     ІІА     ІІВ     ІІІ

Робоча група Асоціації ревматологів України запропонувала класифікацію ревматичної лихоманки, в якій виключені варіанти перебігу хвороби, оскільки більш інформативним є активність процесу, а також вказані наслідки ревматичного процесу – хвороби серця.

Таблиця 5.3.

Клінічна класифікація ревматичної лихоманки (2002)

Клінічні варіанти Основні клінічні прояви Активність процесу Наслідки НК
Основні Додаткові
1. Гостра ревматична лихоманка Кардит Артрит Хорея Кільце по-дібна еритема Ревматичні вузлики   Лихоманка Артралгії Абдомінальний синдром Серозити ІІІ – висока ІІ – помірна І – мінімальна Без явних серцевих змін   Ревматична хвороба серця: - без вади серця* - вада серця** - неактивна фаза*** І (ФК ІІ-І) ІІА (ФК ІІІ-ІІ) ІІБ (ФК IV-ІІІ) ІІІ (ФК IV, зрідка ІІІ).
2. Рециди­вуюча (повторна) ревматична лихоманка

Примітки:

* - можливі фіброзні зміни стулок клапанів серця без регургітації

** - вада клапанного апарату серця

*** - неактивна фаза.

У даний час ревматичний процес набув ряд особливостей: перебіг захворювання набув більш легкого характеру, частіше відзначається мінімальна і середні ступінь активності процесу, рідко розвиваються тяжкий кардит, застійна недостатність кровообігу і різні вісцерити, знизився відсоток формування вад серця як наслідок активності процесу, зменшилися тяжкість вад серця. Тому запропонований новий варіант класифікації ревматизму з урахування сучасних особливостей ревматизму.

Класифікація ревматичних хвороб згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб і проблем, пов¢язаних із здоров¢ям Х перегляду.

Клас ІХ.

І00-І02 Гостра ревматична лихоманка

І05-І09 Хронічні ревматичні хвороби серця

Гостра ревматична лихоманка

І00 Ревматична лихоманка без втягнення серця

І01 ревматична лихоманка із втягненням серця

І01.0 Гострий ревматичний порикардит

І01.1 Гострий ревматичний ендокардит (гострий ревматичний вальвуліт)

І01.8 Інші гострі ревматичні хвороби серця

І01.9 Гостра ревматична хвороба серця. Не уточнена

І02 Ревматична хорея

І02.0 Ревматична хорея із втягненням серця

І02.9 Ревматична хорея без втягнення серця

105 ревматичні хвороби мітрального клапану

І05.0 Мітральний стеноз

І05.1 Ревматична недостатність мітрального клапану

І05.2 Мітральний стеноз із недостатністю

І05.8 Інші хвороби мітрального клапану

І05.9 Хвороба мітрального клапану (не уточнена)

106 Ревматичні хвороби аортального клапану

І06.1 Ревматична недостатність аортального клапану

І06.2 ревматичний аортальний стеноз ізнедостатністю

І06.8 Інші ревматичні хвороби аортального клапану

І06.9 Ревматична хвороба аортального клапану, не уточнена

107 ревматичні хвороби трикуспідального клапану

І07.0 Трикуспідальний станоз

І07.1 Трикуспідальна недостатність

І07.2 Трикуспідальний стеноз із недостатністю

І07.8 Інші хвороби тристулкового клапану

І07.9 Хвороба тристулкового клапану, не уточнена

108 Пораження декількох клапанів

І08.0 Поєднане пораження мітрального і аортального клапанів

І08.1 Поєднані пораження мітрального і тристулкового клапанів

І08.2 Поєднані пораження аортального і тристулкового клапанів

І08.3 Поєднані пораження мітрального, аортального і тристулкового клапанів

І08.8 Інші множинні хвороби клапанів

І08.9 Множинне пораженні клапанів, не уточнене

І09 Інші ревматичні хвороби серця

І09.0 ревматичний міокардит

І09.1 Ревматичні хвороби ендокарду, клапан не уточнений

І09.2 Хронічний ревматичний перикардит

І09.8 Інші уточнені ревматичні хвороби серця

І09.9 ревматичні хвороби серця, не уточнені.

Приклади формулювання діагнозу. Примітка: При формулюванні діагнозу по можливості вказати: а) число достовірний атак ревматичної лихоманки: б) ступінь важкості первинного і поворотного без вади серця кардиту; в) тип ревматичної вади серця; г) докази попередньої стрептококової інфекції (ангіна, скарлатина, фарингіт, а також підвищення титрів антистрептококових антитіл)

1. Гостра ревматична лихоманка, а/ф, активність II. Кардит. av блокада I ступеня. Артрит обох колінних суглобів. Церебральний васкуліт. СН І, ФК І. ФНС I.

2. Гостра ревматична лихоманка, а/ф, активність І. Хорея. СН 0.

3. Рецидивуюча (повторна) ревматична лихоманка, а/ф, активність І. Кардит. Комбінована мітральна вада серця з перевагою стенозу лівого венозного отвору ІІІ ступеня. Шлуночкова екстрасистолія, ІІ клас за Лауном. СН ІІА, ФКІІІ. Напад гострої лівошлуночкової недостатності (дата).

4. Ревматична хвороба серця. Комбінована мітральна вада з перевагою стенозу лівого венозного отвору ІІІ ступеня. Миготлива аритмія, тахісистолічна форма. СНIIБ, ФК ІІІ.

Таблиця 5.4.

Клініко-лабораторна характеристика активності ревматичного процесу (В.А. Насонова,1989).

Ступені активності Клінічні ознаки ЕКГ, ФКГ- та рентгенологічні дані Лабораторні показники
III (максимальна) загальні і місцеві прояви з наявністю лихоманки, перевантаження ексудативного компоненту, ураження внутрішніх органів (панкардит, дифузний міокардит, пневмонія, плеврит, гепатит, поліартрит) порушнення првідності і реполяризації на ЕКГ, реєстрація шумів на ФКГ, зміни ЕКГ,ФКГ, рентгенологічні дані про збільшення серця, пневмонії, плевриту високі показники запальної і імунологічної активності. У крові: нейтрофільний лейкоцитоз 10-12·109/л, ШОЕ більше 40 мм/год; С-РБ(+++), α2 глобуліни 13-14%; серомукоїд – 0,2-0,6; ДФА – 0,25-0,5 ОД; високі титри АСГ, АСК, АСЛ-О; γ-глобуліни-25%. Суттєве підвищення проникливості стінки капілярів 2-3 ст.
II (помірна) помірні клінічні прояви ревматичної атаки, без вираженої лихоманки і ексудативного процесу, з менш вираженими змінами з боку внутрішніх органів: підгострий ревмокардит, плеврит, поліартрит, хорея, можлива кільцевидна еритема ознаки кардиту помірно виражені Лабораторні показники активності процесу виражені помірно. В крові: нейтрофільний лейкоцитоз до 10·109/л, ШОЕ – 20-30 мм/год; С-РБ(++), α2 глобуліни 11-13%; γ-глобуліни - 22-25%. серомукоїд – 0,2-0,6ОД; ДФА – 0,25-0,3 ОД. Помірне підвищення титрів серологічних показників. Збільшення проникливості капілярів.
I (мінімальна) Клінічна симптоматика ревматичного процесу виражена слабо, майже відсутні явища ексудативного запалення, переважно моносиндромний характер запалення. З вісцеральних проявів:безперервно-рецидивуючий ревмокардит, що важко піддається лікуванню,можлива хорея, васкуліт, артралгія, підшкірні ревматичні вузлики.   зміни ЕКГ, ФКГ, рентгенологічні – адекватні змінам в серці, зазвичай виражені слабо.   Мало відрізняються від норми чи мінімально підвищені.

Клініка. Незважаючи на характерний для ревматизму поліморфізм клінічних проявів, широкий діапазон варіантів перебігу, цій хворобі властива низка особливостей, а саме:

1) зв’язок із перенесеною стрептококовою інфекцією;

2) наявність абсолютних ознак ревматизму за Кіселем – Джонсон –Нестеровим;

3) схильність до формування вад серця.

Згідно з А.І. Нестеровим (1973), в розвитку ревматичного процесу виділяють три періоди. Вони мають практичне значення, орієнтуючи лікаря на раннє профілактичне і патогенетичне лікування ревматизму.

I період (латентний). Триває 2-4 тижні. Цей період характеризується процесами імунологічної перебудови після стрептококової інфекції до початку ревматичної атаки. Перебігає безсимптомно з клінічними проявами, що характерні періоду інфекції, що затягнувся (слабкість, недомагання, зниження працездатності, носові кровотечі, блідість шкірних покривів).

II період. Період гіперергічних реакцій з клінічним оформленням хвороби у вигляді мігруючого поліартриту крупних суглобів, кардиту, васкуліту, тощо. При активному лікуванні в перші 7-10 днів можливе повне видужання.

III період. Період численних проявів поворотного ревматизму з прогресуванням важкості вад серця і розвитком гемодинамічних ускладнень. Характеризується прогресуванням імунологічних розладів, схильністю до аутоімунізації. Власне цей період і формує усі властиві ревматизму клінічні варіанти.

Основні клінічні дифеніції ревматизму.

Виділяють серцеві і позасерцеві прояви ревматизму. Початок розвитку і тривалість ревматичних синдромів наведена в табл. 4.

Таблиця 5.5.

Хронологія розвитку основних клінічних синдромів ревматизму

(В.А.Насонова, 1990).

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 824 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)