АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Дилатаційна кардіоміопатія.

Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП) - захворювання невиясненої етіології, яке не повязане з іншими захворюваннями і характеризується дилатацією та вторинною гіпертрофією шлуночків, більше лівого, із зниженням їх пропульсивної здатності.

Етіологія. ДКМП є кінцевим результатом різних паталогічних процесів, в тому числі і дифузних міокардитів різної етіології.

При ДКМП меншу роль, ніж при ГКМП, має спадковий анамнез. В той же час як інфекційним захворюванням особливо вірусним,належить суттєве значення в етіології ДКМП. ДКМП може розвинутися підчас вагітності і у післяпологовому періоді; під впливом алкоголю та кобальту; внаслідок зниження вмісту селену в грунтах; при первинному порушенні мікроциркуляції що призводить до погіршення кровопостачання міокарду та розвитку дистрофічних і некробіотичних змін кардіоміоцитів.

Класифікація. В залежності від гостроти прогресування паталогічного процесу виділяють гостро і повільно перебігаючі форми ДКМП. Середній вік хворих при обидвох формах – 30 – 44 роки.

Клінічна картина багатогранна і включає в себе як безсимптомну форму недуги, так і важку картину серцевої недостатності.

Нерідко хвороба розпочинається із задишки, приступів серцевої астми, особливо вночі. Потім появляються набряки ніг, болі в правому підребірї, збільшення розмірів печінки, асцит. Тобто розвивається серцева недостатність як за лівошлуночковим так і за правошлуночковим типами.

При обстеженні хворих виявляються збільшені межі серця в усі боки. Аускультатавно – послаблений І тон над верхівкою серця, ІІ тон над легеневою артерією акцентований, можуть прослуховуватися паталогічні ІІІ і ІV тони. АТ знижений. Тони серця аритмічні (мерехтіння і тріпотіння передсердь, порушення збудливості і провідності). В проекціях двох і трьохстулкового клапанів прослуховується систолічний шум, як ознака їх відносної недостатності, а також може вислуховуватися і діастолічний шум, як наслідок вираженої дилатації шлуночків серця та відносного звуження міжпередсердно – шлуночкових отворів.

Можливі тромбоемболічні ускладнення як в малому так і у великому колах кровообігу.

Дані ЕКГ неспецифічні: низький вольтаж QRS, зниження або інверсія зубця Т. Може реєструватися патологічний зубець Q, який разом з болем в ділянці серця імітує ІМ. Інколи виявляються ознаки гіпертрофії обох шлуночків серця, блокади ніжок пучка Гіса, атріовентрикулярні блокади, шлуночкові екстрасистоли, тріпотіння передсердь. При рентгенологічному дослідженні кардіомегалія виявляеться майже у 100 % випадків.

ЕхоКГ виявляє різку дилятацію шлуночків, зниження скоротливої здатності міокарду (ФВ – 40 %), збільшення кінцевих систолічного і діастолічного розмірів, значне зниження ударного об’єму і систолічного індексу.

Дані лабораторних досліджень не мають характерних ознак.

Диференційний діагноз. У випадках розгорнутої стадії ДКМП переважають ознаки серцевої недостатності, як і при ІХС, дифузних міокардитах, декомпенсованих вадах серця, випітному перикардиті та інших захворюваннях міокарду.

Лікування ДКМП здійснюється по наступній програмі:

1. Лікувальний режим - ліжковий. Перехід до активного режиму можливий тільки після зменшення дилатації міокарду і недостатності кровоплину.

2. Лікування серцевої недостатності:

- діуретики;

- інгібітори АПФ;

- бета-блокатори;

- дігоксин.

3. Антиаритмічна терапія. Препаратом вибору є кордарон.

4. Антикоагулянтна і антиагрегантна терапія застосовується для профілактики тромбоемболічних ускладнень.

5. Метаболічна терапія – анаболічні стероїдні засоби, кокарбоксилаза, фосфаден, цитохром С, мілдронат.

6. Хірургічне лікування – пересадка серця.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 389 | Нарушение авторских прав