Шлуночкові екстрасистоли.
ЕКГ ознаки:
1. Відсутній зубець Р;
2. Комплекс QRS екстрасистоли розширений, деформований;
3. Дискордантне зміщення S-T по відношенню до основного комплексу;
4. Повна компенсаторна пауза.
При інтерпольованих (вставлених) екстрасистолах відсутня компенсаторна пауза.
Класифікація шлуночкових екстрасистол (наказ № 54 МОЗ України, 2002)
- поодинокі (до 30 за год);
- часта (30 і більше за год);
- алоритмія (бі-, три-, квадрігемінія);
- поліморфна;
- парна;
- рання (R на Т).
Чим вищий клас шлуночкової екстрасистоли, тим гірший прогноз.
В залежності від локалізації вогнища збудження в шлуночках виділяють право- і лівошлуночкові екстрасистоли, екстрасистоли з основи, верхівки серця, із стовбура пучка Гіса, міжшлуночкової перетинки.
Пароксизмальна тахікардія – порушення серцевого ритму у вигляді нападів серцебиття з ЧСС - 160-220 за 1хв під впливом імпульсів із гетерогенних центрів.
Клінічні симптоми. ПТ розпочинається і закінчується раптово. Хворий відчуває поштовх в ділянці серця, після чого виникають серцебиття, головокружіння, шум в голові, біль в ділянці серця. Окрім цього може бути підвищена пітливість, нудота, блювота. Пульс ритмічний, різко пришвидшений, АТ знижується.
ЕКГ ознаки:
Передсердна форма ПТ:
1. Перед кожним комплексом є зубець Р, однак він може бути зміненим (додатнім, або від’ємним);
2. Інтервал P-Q може бути відносно подовженим;
3. Шлуночковий комплекс не змінений.
Пароксизмальна тахікардія із а-в-з’єднання:
1. Зубець Р від”ємний спереду, або ззаду QRS, або нашаровується на QRS;
2. Шлуночкові комплекси не змінені, ЧСС 150-220 за 1 хв.
Шлуночкова ПТ:
1. ЧСС 140-220 за 1хв;
2. Зубець Р відсутній, хоч їх можна виявити (дуже рідко);
3. Комплекс QRS розширений, деформований з дискордантним зміненням S-T і зубця Т;
Тріпотіння передсердь - пришвидшення скорочень передсердь до 220-350 за 1 хв. ТП може бути постійним (тривалість більше 2 тижнів) і пароксизмальною (приступи ТП різної тривалості). Хворі скаржаться на серцебиття, болі в ділянці серця, задишку. Огляд – пульсація шийних вен; аускультативно – тахікардія, пульс – аритмічний, або (рідше) ритмічний пришвидшений.
ЕКГ ознаки:
1. Замість зубця Р визначаються хвилі тріпотіння “F”, передсердь, одинаковий за величиною, формою та тривалістю (“зубці пилки”). З частотою 220-350 за 1хв;
2. Число шлуночкових комплексів, як правило, 120-150 за 1хв (функціональна а-в-блокада);
3. Шлуночки скорочуються ритмічно (одинакові RR), а частіше аритмічно (різні RR) (правильна і неправильна форми ТП).
Мерехтіння передсердь – скорочення передсердь ч частотою 350-600 за 1 хв. Розрізняють постійну та транзиторну форми МП. За ЧСС МП поділяють на тахіситолічну форму (ЧСС 90 і більше), нормосистолічну (ЧСС 60-90 за 1 хвилину), брадисистолічну форми (ЧСС менше 60).
ЕКГ ознаки:
1. Відсутність зубця Р замість зубців Р визначаються хвилі мерехтіння різної амплітуди та тривалості, які найкраще виявляються у відведеннях V1-V2;
2. Аритмії шлуночків (RR різної тривалості);
3. Різні величини (амплітуда) комплексів QRS – електрична альтернація.
Тріпотіння і фібриляція шлуночків. Тріпотіння шлуночків – часте (200-300 за 1хв) ритмічне збудження шлуночків. Фібриляція (мерехтіння шлуночків) – нерегулярне збудження шлуночків з частотою 300-500 за 1 хвилину.
Клінічно тріпотіння та фібриляція шлуночків є термінальними станами і рівнозначні асистолії (зупинці кровообігу). Уже в перші 3-4 сек. появляється слабість головокружіння запаморочення, через 20 сек. втрата свідомості,через 40 сек. –судоми. АТ і пульс не визначаються, дихання рідке.
ЕКГ ознаки:
1. Комплекси QRS втрачають свою диференціацію замість них реєструються нерегулярні хвилі (синусоїдна крива), різної амплітуди і тривалості.
Параситолія – особлива різновидність ектопічного ритму з активним гетеротопним вогнищем збудження, яке функціонує незалежно від основниго водія ритму, при цьому обидва водії ритму захищені від впливу один на другого і кожний з них призводить до збудження передсердь, шлуночків, або всього серця.
ЕКГ ознаки:
1. Реєструються два незалежних один від одного ритми, ектопічний ритм нагадує екстрасистоли, однак віддаль від нормального комплексу до екстрасистоли увесь час змінюється. Екстрасистоли ідуть одна за другою через різні відрізки часу тому, що парасистолічні вогнища мають і блокаду виходу.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 612 | Нарушение авторских прав
|