АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Недостатність мітрального клапану.

Етіологія:

1) ревматизм;

2) атеросклероз;

3) бактеріальний ендокардит;

4) травма;

5) системні хвороби сполучної тканини;

6) розрив хорд спонтанний;

7) інфаркт папілярних м’язів;

8) дилятація лівого шлуночка;

9) кальцифікація кільця мітрального клапану;

10) пролапс мітрального клапану.

Клінічна картина. В стадії компенсації скарги відсутні, У фазі декомпенсації хворі скаржаться на серцебиття, задишку, кашель, набряки на ногах. Можливе кровохаркання,

Пальпаторно - верхівковий поштовх підсилений, зміщений вліво, а інколи і вниз; нерідко визначається систолічне тремтіння над верхівкою.

Межі серця розширені вліво та вверх, а при тривалій легеневій гіпертензії і вправо.

Аускультативно - характерна тріада: послаблений І тон, голосний систолічний шум над верхівкою, який проводиться в аксилярну ділянку і на спину, підсилений ІІ тон над легеневою артерією, часто розщеплений або подвоєний (після систолічний ритм галопу). При важкій МН над верхівкою може прослуховуватись патологічний ІІІ тон і короткий діастолічний шум.

ЕКГ. Характерне поширення зубця Р у І, ІІ і двофазність у V1 відведеннях, деколи від’ємний у ІІІ, аVF. Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка (відхилення електричної осі серця вліво, зміщення перехідної зони у V2, R V5-V6 більше ніж R у V4) виявляються не завжди. У випадках високої легеневої гіпертензії - гіпертрофія обох шлуночків. При тривалому перебігу захворювання - миготлива аритмія.

ЕхоКГ. Характерним для МН є поєднання дилатація лівого передсердя і гіперкінезії гіпертрофованого і дилатованого лівого шлуночка (збільшення діастолічного розміру лівого шлуночка, надлишкова екскурсія міжшлуночкової перетинки). Під час доплер ЕхоКГ виявляється мітральна регургітація.

Фонокардіографія. Над верхівкою реєструється зниження амплітуди І тону. Після ІІ тону через 0,12с реєструється патологічний ІІІ тон. Амплітуда ІІ тону над легеневою артерією значно збільшена.

Рентгенологічне дослідження. У косих проекціях виявляється збільшення лівого передсердя. Контрактований стравохід відхиляється по дузі великого радіусу більше як на 6см. У передній проекції талія серця згладжена, випинає 3-я дуга (ліве передсердя) і заокруглення верхівки серця і збільшення дуги лівого шлуночка.

Лікування. На відміну від мітрального стенозу при МН можливе проведення більш менш ефективного медикаментозного лікування. Зменшення регургітації та тривале клінічне покращання можуть спостерігатися при призначені вазодилататорів артеріолярного або змішаного типів: каптоприлу, празозину, апресину, антагоністів кальцію. Ефективними є серцеві глікозиди і рідше β-адреноблокатори.

Показом до хірургічної корекції МН є поява симптомів лівошлуночкової недостатності, збільшення КСР більше 5,5см і зменшення різниці між КДР і КСР менше, ніж 25%, особливо, коли далі зміни прогресують при повторних проведеннях ЕхоКГ.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 400 | Нарушение авторских прав