АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Пролапс мітрального клапану (ПМК).

Прочитайте:
  1. Диагностика пролапса митрального клапана
  2. Какое из приведенных положений верно в отношении синдрома пролапса митрального клапана?
  3. Наиболее вероятно, таким образом, развитие у больной подострого вторичного (на фоне пролапса митрального клапана) инфекционного эндокардита, осложнившегося гломерулонефритом.
  4. Недостатність аортального клапану.
  5. Недостатність мітрального клапану.
  6. ПРОЛАПС ДИСКА И МЕХАНИЗМ КОМПРЕССИИ КОРЕШКА СПИННОМОЗГОВОГО НЕРВА
  7. Пролапс мітрального клапана І.34. 1
  8. РАЗЛИЧНЫЕ ТИПЫ ПРОЛАПСА МЕЖПОЗВОНКОВОГО ДИСКА
  9. Які порушення серцевого ритму найбільш характерні для мітрального стенозу?

ПМК - провисання одної або обидвох стулок МК у бік лівого передсердя під час систоли. Гістологічно при ПМК нерідко виявляють міксоматозну дегенерацію середнього шару стулок. Пролабування стулок МН може супроводжуватися мітральною недостатністю.

Клінічна картина. Хворі скаржаться на біль в ділянці серця, особливо при хвилюванні; що не пов’язаний з фізичним навантаженням, не знімається нітрогліцерином, носить постійний характер; перебої в роботі серця, серцебиття, задишку, головокружіння, втрату свідомості.

Перкуторно - межі серця не змінені.

Аускультативно над верхівкою серця можуть прослуховуватись дзвінкий І тон, систолічний щиголь або пізніше - систолічний шум. Систолічний є основною ознакою ПМК. Усі аускультативні ознаки підсилюються (а інколи і з’являються) при фізичному навантаженні. Для ПМК характерна мінливість аускультативних ознак у одного і того ж хворого. У 20% осіб з ПМК не виявляються які-небудь клінічні ознаки. При наявності клінічних ознак ПМК використовують термін «синдром пролабування мітрального клапану».

До додаткових ознак ПМК відносяться деформація хребта (сколіоз), зменшена вага тіла, знижений АТ, гіпомастія у жінок.

У більшості хворих ПМК є первинним - ідіопатичним. Але існує багато захворювань, при яких виникає супутній ПМК (вторинний): синдром Марфана, Елерса-Данлоса, тиреотоксикоз, ІХС, нейром’язеві розлади, після прийому сечогінних засобів (дегідратація).

На ЕКГ у хворих ПМК часто реєструються неспецифічні зміни сегменту S-T i зубця Т у ІІ, ІІІ, aVF, V5-V6 відведеннях. Можуть бути аритмії (пароксизмальні надшлуночкові тахікардії, рідше шлуночкові тахіаритмії).

ЕхоКГ - провисання у ліве передсердя задньої стулки МК у пізню фазу систоли, збільшення амплітуди руху клапану у другу половину систоли. Ознаки ПМК стають більш чіткими через 3-5хв. після прийому під язик нітрогліцерину і значно зменшуються через годину після прийому пропранололу.

ЕхоКГ виділяють наступні ступені пролапсу МК:

І ст. - провисання стулок МК від 2 до 6мм.

ІІ ст. - провисання стулок МК від 7 до 9 мм.

ІІІ ст. - провисання стулок МК у ліве передсердя більше як на 9мм.

Лікування. Основою лікування кардіалгій при ПМК і других неврологічних симптомів є раціональна психотерапія або застосування β-адреноблокаторів. Лікування аритмій проводиться за загальними причинами, однак при важких рефракторних до медикаментозної терапії шлуночкових тахіаритміях застосовують хірургічне лікування.

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 390 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)