АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ГОСТРА НАДНИРКОВО3АЛОЗНА НЕДОСТАТНІСТЬ

Гостра наднирковозалозна недостатність (aддicoнoвa криза) — стан, який виникає внаслідок різкого дефіциту кортизолу, альдостерону i екстрацелюлярного об'єму piдuнu.

Наднирковозалозна криза може виникнути на тлі первинної хронічної надниркової недостатності внаслідок стресів при різкому наростанні потреби організму в глюкокортикоїдних гормонах. Гостра надниркова недостатність може розвинутись внаслідок крововиливів у надниркові залози, їх некрозу, при інфаркті, геморагічному запаленні, тромбозі надниркових судин на тлі вірусної або бактеріальної інфекції, травми, операції, при антикоагулянтній терапії у хворих на інфаркт міокарда, в онкологічних хворих i3 метастазами в надниркові залози, при масивних опіках, кровотечах, переломах i т.ін.

В основі патогенезу наднирковозалозної недостатності лежить виражений дефіцит гормонів кори надниркових залоз — глюкокортикостероїдів i мінералокортикоїдів, що реrулюють вуглеводний, жировий, білковий, водно-електролітний обміни i сприяють адаптації організму.

Різке зниження глюко- i мінералокортикоїдів приводить до зневоднення, гіпонатріемії, гіперкаліемії, гіпотонії, азотемії, ацидозу.

Клінічні прояви. Загальний стан тяжкий. Хворих турбує нудота, різка м'язова слабкість висока температура, проноси, біль в животі, іноді метеоризм, блювання, акроціаноз, профузне потовиділення, гіпертермія, судоми, марення, зорові галюцинації, Спостерігається гіперпігментація (рис. 28), гіпотонія, пульс частий, малий. Розвивається кома.

Лабораторно-інструментальні дані. Кров: лейкоцитоз, еритроцитоз, з6ільшення вмісту гемоглобіну, еозинофілів, лімфоцитів. Виявляється гіпонатріемія (н. — 138— 148 ммоль/л), гіперкаліемія (н. — 3,8-5,2 ммоль/л), гіпохлоремія (н. — 95-105 ммоль/л), підвищується рівень залишкового азоту (н. — 14,28-28,56 ммоль/л) i сечовини (н. — 4,6-7,4 ммоль/л), гіпоглікемін (н. — 6,6 ммоль/л), зниження загального та вільного кортизону крові (н. 13 — 16 ммоль/л).

Сеча: ацетонурія, альбумінурія, циліндрурія, олігурія. 3нижуються виділення з сечею 17ОКС (н. — сумарні — 3,61 — 20,3 мкмоль/л, вільні — 0,11 — 0,37 мкмоль/добу).

ЕКГ — порушення провідності i подовження інтервалу P-Q, поширення i деформація комплексу QRS.

Рис. 28. Хвороба Аддисона. Посилена
пігментація шкіри у хворого: а— в
поперековій ділянці;
6 — на складках долонної поверхні
кисті руки

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 425 | Нарушение авторских прав