АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Невідкладна допомога i лікування. 1. Лікування повинно починатися тільки після від6ору i дослідження виділень i3 сечовипускального каналу

Прочитайте:
  1. III. Лікування, направлене на сповільнення темпів фіброзоутворення.
  2. IV. Лікування
  3. IV.Медична допомога
  4. XII. Лікування.
  5. А 3.5. Діагностика і лікування рефрактерної АГ
  6. А. 3. 2 Алгоритм лікування препаратами еритропоетину та тривалими активаторами рецепторів еритропоетину.
  7. А. 3. 3 Лікування анемії у пацієнтів з ХХН- V ст. на ГД препаратами заліза
  8. А. 3. 5 Лікування ЕПО-резистентності
  9. А.4.11. Лікування діабетичної больової нейропатії.
  10. Алгоритм лікування геморагічного синдрому неясного ґенезу.

1. Лікування повинно починатися тільки після від6ору i дослідження виділень i3 сечовипускального каналу. У зв'язку із можливістю перекоду запального процесу в хронічний, недопустиме застосування малих доз лікарських засобів.

2. Коли збудник інфекції невідомий, застосовують цефтріаксон неоміцин. цефокситин 3 наступним застосуванням доксицикліну.

3. Антибактеріальна терапія проводиться з уракуванням чутливості мікроорганізму. При коковій флорі призначають напівсинтетичні пеніциліни (оксацилін, метацилін, нафцилін), а при грамнегативній флорі — фторхінолонп (офлоксацин, ципрофлоксацин).

4. Можливе i парентеральне застосування антибіотиків — фторхінолонів, макролілів (азитроміцин, кларитроміцин, рокситроміцин), аміноглікозидів (гентаміцин, тобраміцин), лінкозамідів (кліндаміцин).

5. При лікуванні стафілококовихуретритів призначають в/м стафілококовий гаммагло6улін (по 1-2 ампули 2 рази з інтервалом 1-2 дні ). При неефективності призначають автовакцину i вводять дворазово.

6.При лікуванні уретритів, викликанин вірусами (хламідіями, мікоплазмами, уреаплазмами), застосовують анти6іотики 3 групи тетрацикліну (доксициклін, мікоцилін) i еритроміцину (азитроміцин, кларитроміцин, рокситроміцин), а також триметоприм i сульфометоксазол (бактрим, бісептол).

7, При герпетичному ураженні застосовують ацикловір (зовіракс; віролекс) i вальцикловір (вальтрекс). При стійкості до вищеперерахованих препаратів рекомендують ганцикловір (цимовен) чи фоскортинт. При цитомегаловірусному ураженні застосовують тільки ганцикловір.

8. При кандидомікотичному уретриті застосовують протигри6кові засоби: ітраконазол - 100 мг 2 рази на добу, флуконазол - 150 мг 1 раз на добу. Дозу амфотерацину В встановлюють для кожного хворого індивідуально із розрахунком 250 ОД/кг. При до6рій переносимості, відсутності побічних реакцій доза може 6ути поступово збільшена до 1000 ОД/кг. Амфоглюкамін призначають дорослим внутрішньо, починаючи з дози 200 тис. ОД 2 рази на добу після їди. При недостатньому ефекті i добрій переносимості ії збільшують до 500 тис.ОД 2 рази на добу. Мікогептин призначають внутрішньо по 0,25 г (250 тис. ОД) 2 рази на добу протягом 10 -14 днів.

9. При хворобі Рейтера, коли виражене суглобове ураження, рекомендують кортикостероїди. Раціонально призначають дипіридамол, трентал, які сповільнюють агрегацію тромбоцитів i перешкоджають утворенню тромбів у судинах. Приймають дипіридамолу 1- 2 драже по 0,025 г натще за 1 год до їди 3 рази на день. В більш тяжких випадках по 1 драже по 0,075 г/добу в 3 прийоми. Курс лікування - від декількок тижнів до декількох місяців. Призначають також індометацин внутрішньо по 0,025 г 2- 3 рази на день після їди, після чого залежно від переносимості добову дозу збільшують до 100 - 150 мг на добу в 3- 4 прийоми. Індометацин застосовують довготривало, оскільки дострокове припинення застосування може викликати явища хвороби.

10. Антибактеріальна терапія може бути неефективною, якщо не застосовувати неспецифічну імунотерапію, яку проводять метилурацилом по 0,5 г 3 рази на день чи пентоксилом по 0,2 r 4 рази на день курсами по 1,5-2 тижні, при необхідності курс повторюють.

11. Імуностимулювальний ефект створює i призначення пірогеналу чи продигіозану в/м по 0,05 мкг через кожні 3- 4 дні.

12. Лікування хронічного уретриту проводять інстиляціями нітрату срібла. В уретру за допомогою інстилятора чи катетера вводять 3- 4 мл 0,25 % розчину нітрату срібла, на 3- 4 хв здавлюють сечовипускальний канал пальцями чи спеціальним затискачем. Після 2- 3 процедур застосовують також дво- або триразово 0,5 % розчин нітрату срібла (2 мл). Для прискорення процесу регенерації слизової оболонки в уретру вводять 5 чи 10 % синтоміцинову емульсію, обліпинову олію чи олію шипшини.


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 546 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)