АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

КЛІМАКТЕРИЧНИЙ СИНДРОМ

Клімакс — фізіологічний період у житті людини, що настає на тлі вікових змін в організмі, характеризується розвитком інволюційних процесів у репродуктивній системі i супроводжується дисфункцією центральних i периферичних ферментативних механізмів.

Клімактеричний синдром (КС) у жінок. Менопауза — період, коли відмічаються останні маткові кровотечі, що обумовлені гормональною функцією яєчників.

Фізіологічна менопауза настає у віці 50 років, патологічна — пов'язана з розвитком синдрому раннього виснаження яєчників внаслідок тяжких соматичних захворювань, токсичного i радіаційного ураження та ін.

При народженні у яєчнику дівчинки є до 2 млн фолікулів, до моменту статевого дозрівання їк кількість 400 тис., вони витрачаються протягом життя i визначають час настання менопаузи.

Яєчники жінки в постменопаузі зменшуються у розмірах внаслідок зниження кількості фолікулів, настає стоншення кіркового шару. Вони стають нечутливими до гонадотропного гормону, це призводить до збільшення ФГС i ЛГ в період пременопаузи. Після менопаузи переважає утворення естрону з наднирковозалозного андростендіону в жировій тканині.

Клінічні прояви. Реакція жінок на настання менопаузи різна:

1. Пасивна реакція - 15 - 20 % переносить клімакс спокійно. Характерно для врівноважених жінок.

2. Невротична - 8-15 %, проявляється нервово-психічними розладами.

3. Гіперактивна - 5- 10 % жінок, які не хочуть сприймати змін, що проходять в організмі.

4. Активна реакція - 60 -70 % осіб, які добре пристосовуються до гормональних та соціальних змін.

Форми перебігу:

1. Типово неускладнена форма. Для неї характерна своечасність настання менопаузи i поява типових симптомів (припливи, гіпергідроз, дратівливість та ін.), які протягом 3-6 місяців прогресують i через 15-20 місяців проходять. Ця форма зустрічається у практично здорових жінок.

2. Атипова форма. При ній можливий розвиток симпатоадреналових кризів, нападів бронхіальної астми, цукрового діабету, клімактеричних кардіоміодистрофій. Виникає у жінок, які перенесли в минулому психічні, фізичні травми, інфекційні, соматичні захворювання, оперативні втручання або працюють в умовах тривалого психоемоційного i фізичного перевантаження, професійних шкідливостей.

3. Ускладнена форма. Перебігає на тлі захворювань, які є в даний час у жінки (гіпертонічна хворо6а, цукровий діабет, захворювання органів травлення, кровотворної системи та ін.)

Варіанти перебігу:

1. Невротичний.

2. Вегетативно-судиннодистонічний.

3. Кардіальний.

4. Метаболічний.

5. Артропатичний.

Лабораторно-інструментальні дані. У крові збільшується кількість тропних гормонів. Фолікулостимулюючий гормон збільшується в 3,2 раза (н. - 4- 25 МОД/мл), лютеїнізуючий - в 2 рази (н - 3- 20 МОА/мл), співвідношення ЛГ/ФСГ - зростає також 6ільше ніж в 2 рази.

АКТГ підвищуеться:

— до 10,7 нмоль/л - легкий ступінь;

— до 29,1 нмоль/л - середньої тяжкості;

— до 90,0 нмоль/л - тяжкий (н. - 16,4- 32,4 нмоль/л).

ТТГ: до 3,6 ммоль/л i до 5,0 мМОА,/л (н. - 2- 3,7 мкОД мл).

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 482 | Нарушение авторских прав