АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ГОСТРИЙ УРЕТРИТ

Уретрит - залалення сечовипускального каналу. Розрізняють інфекційний i неінфекційний уретрит. Інфекційний уретрит може бути венеричним (гонорейним, трикомонадним, хламідійним) i невенеричним.

Виділено 232 штами, із них мікрококи становлять 52, стафілокок білий - 32, стрептокок піогенний - 4, ентерокок - 58, стрептокок зелений - 33, кишкова паличка - 13, дифтероіди - 32. Стафілокок відіграє важливу роль в розвитку неспецифічного запалення сечовипускального каналу.

Велике значення в патогенезі захворювання має зниження імунореактивної здатності організму i стан мікроорганізму. 3астійний фактор приводить до венозного стазу в підслизовому шарі уретри i обумовлений надмірною статевою активністю, вживанням алкоголю, недостатньою фізичною активністю, спричиняє розвиток інфекційного неспецифічного уретриту.

Клінічна картина. Гострий уретрит характеризується виділеннями, які вільно витікають із уретри, а на головці статевого члена можуть бути у вигляді висохлої жовтуватої кірки. Губки уретри яскраво-червоні, набряклі, слизова ооолонка сечовипускального каналу дещо повертається назовні. При пальпації уретра потовщена i болюча. Різко виражені суб'ективні порушення: жар i біль на початку сечовипускального каналу в період розтягування уретри прохідною сечею. Перша порція сечі мутна, містить великі нитки, які повільно осідають на дно посудини. Пік розвитку уретриту характеризується грибкоподібним з6ільшенням головки статевого члена у зв'язку i3 запаленням каверозного тіла уретри.

При ураженні заднього відділу уретри клінічна картина міняється. Кількість виділень зменшується, різко збільшується частота сечовипускання, наприкінці якого виникає сильний біль, іноді з'являється кров.

Герпетичний уретрит викликається,АНК-вірусами, може передаватися статевим шляхом. Початкові симптоми: відчуття жару i дискомфорту в період сечовипускання, в ділянці головки i тіла статевого члена з'являються групи полісферичних дрі6них пухирців, на місці розтину яких залишаються болючі ерозії.

Кондиломатоз уретри провокує вірусна інфекція. Кондиломи з'являються на слизовій оболонці внутрішнього містка крайньої плоті, на головці, вінцевій 6орозні, мокнучих частинах шкіри, в човноподі6ній ямці уретри,

Хламідійний уретрит i захворювання Рейтера. При цих захворюваннях уретрити поєднуються 3 кон'юнктивітами, гонітами, ураженням внутрішніх органів i шкіри. 3ахворювання Рейтера може виникати у хворих на гонорею. Воно починається 3 уретриту, який перебігає торпідно, 3 невеликою кількістю скарг. Виділення i3 уретри незначні, іноді мають 6ілуватий відтінок.

При захворюванні Рейтера уражаються одночасно декілька суглобів. Особливо часто спостерігаються запалення гомілковостопних, колінних суглобів i хребта, інтенсивність запалення кон'юнктиви змінюється можуть проявитися перехідним симптомом у розвитку даного захворювання. На головці статевого члена, крайній плоті спостерігаються поверхневі ерозії, які нагадvють герпетичні висипання.

Мікотичні уретрити з'являються внаслідок антибіотикотерапії або ендoкринних захворювань (цукровий діабет). У хворих 6ез ендокринних порушень виникають відносно рідко. 3будники — дріжджоподібні гри6и, у виділеннях i3 уретри виявляється багато ниток псевдоміцелію, поміщених в густий міцний слиз.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 417 | Нарушение авторских прав