АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Невідкладна допомога i лікування

Прочитайте:
  1. III. Лікування, направлене на сповільнення темпів фіброзоутворення.
  2. IV. Лікування
  3. IV.Медична допомога
  4. XII. Лікування.
  5. А 3.5. Діагностика і лікування рефрактерної АГ
  6. А. 3. 2 Алгоритм лікування препаратами еритропоетину та тривалими активаторами рецепторів еритропоетину.
  7. А. 3. 3 Лікування анемії у пацієнтів з ХХН- V ст. на ГД препаратами заліза
  8. А. 3. 5 Лікування ЕПО-резистентності
  9. А.4.11. Лікування діабетичної больової нейропатії.
  10. Алгоритм лікування геморагічного синдрому неясного ґенезу.

1. 3ігріти хворого грілками.

2. Парентеральне харчування — глюкоза (180 г/добу) 40 % — 50 мл в/в кожні 2 год, можна використовувати 10 — 20 % (з додаванням інсуліну із розрахунку 1 од. на 5 г глюкози); кровозамінники: плазма, альбумін, білкові гідролізатгt, амінокислотні суміші (амінофузин, стерамін С, альвезин, фріамін, моріамін).

3. 3амісна терапія:

— кальцію хлорид 10 % — 10 мл в/в;

- преднізолон - 30 - 60 мг в/в;

- кокарбоксилаза - 100 - 200 мг в/в;

- піридоксин 5 % - 2 мл в/в;

- тималін хлорид 2,5 % - 2 п/гп.

4. Симптоматична терапія:

- корекція ацидозу бікарбонатом натрію 2,5 % - 100-200 мл (під контролем рН, рС02);

- серцеві i судинні засоби (корглікон 0,06 %- 1 мл, строфантин 0,05 % -- 0,5-1,0 мл в/в на фізіологічному розчині струминно повільно, кордіамін - 2 - 4 мл;

- при виражених набряках - сечогінні:фуросемід - 2- 4 мл в/в струминно.

5. При аліментарній дистрофії, пов'язаній 3 порушенням прохідності стравоходу чи шлунка, - оперативне лікування.

 

РОЗДІЛ 4

АХВОРЮВАННЯ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ

АНУРІЯ

Анурія - повна відсутність надходження сечі в сечовий міхур.

Необхідно відрізнити анурію від гострої затримки сечі, при якій сечовий міхур переповнений сечею, але сечовипускання неможлиие внаслідок перешкод відтоку сечі по уретрі. При анурії сечовий міхур порожній. Сеча або не виділяеться нирками, або не надкодить в сечовий міхур внаслідок перешкод у верхніх сечових шляхах.

3алежно від причин розрізняють аренальну, преренальну, ренальну, субренальну i рефлекторну анурію.

Аренальна анурія буває у новонароджених при уродженій відсутності (аплазії) нирок або внаслідок наявності тонких зрощень у ділянці зовнішнього отвору уретри або уроджених клапанах уретри.

Преренальна олігоанурія виникає в результаті відсутності або недостатності надходження крові до нирок (тяжка серцева недостатність, тромбоз або емболія ниркових судин, тромбоз, стиснення нижньої порожнистої вени). Розлади ниркового кровообігу настають також при значних крововтратах(травматичних, післяродових та ін.), зниження системного тиску нижче 50 мм рт.ст. (шок та інші гематологічністани).

Ренальну анурію обумовлюють пагологічні процеси в самій нирці (хронічний гломерулонефрит, піелонефрит, нефроангіоскпероз, вторинно j первинно зморщена нирка), при полікістозі. Причиною гострої ренальної анурії можуть бути гострий гломерулонефрит, отруєння отрутами, ліками (пахікарпін, сулема, оцтова кислота та ін.), переливання несумісної крові, масивні крововтрати, опіки, обширні оперативні втручання, преренальні i ренальна анурії - види секреторної форми анурії (нирки не виробляють сечу).

Постренальна анурія виникає при наявнасті перешкод,для відтоку сечі з нирок дана форма анурії є екскреторною. Причиною їі виникнення бувають камені у верхніх сечових шляхах, здавлення сечоводів пухлиною, рубцями, рак передміхурової залози, сечового міхура, прямої а6о сигмоподібної кишки, а також рубцево-склеротичні процеси після променевої терапії.

Рефлекторна анурія настає внаслідок гальмівного впливу центральної нервової системи на сечовиділення під впливом різноманітних подразників (охолодження, інструментальні втручання - бужування уретри, цистоскопія).

Клінічні прояви. Втрачаються позиви до сечовиділення. Після 1- 3 діб відсутності виділення сечі приєднуються симптоми ниркової недостатності: сухість у роті, спрага, нудота, блювання, головний біль, шкірний свербіж. В організмі накопичуються азотисті шлаки - продукти білкового розпаду, а також калій, хлориди, нелеткі оргахічні кислоти. Виникає ацидоз. Порушyється водний i сольовий обмін. З6ільшення азотемічної інтоксикації веде до розвитку уремії, з'являються слабість, сонливість, блювання, пронос, іноді набряки, задишка, затьмарення свідомості, запах аміаку 3 рота. 3більшується вміст сечовини i креатиніну в сироватці крові.

Діагноз. Анурію треба завжди диференціювати з гострою затримкою сечі. Необхідно провести катетеризацію сечового міхура, при анурії 3 катетера, введеного в сечовий міхур, сеча не виділяється або з'являється декілька їі крапель.

Дуже важливо визначити форму анурії (екскреторна чи секреторна), оскільки від цього залежить характер лікувальник заходів. Про наявність анурії калькульозного походження свідчать дані анамнезу (сечокам'яха хвороба, відходження каменів, ниркова

 

 

коліка, пухлини органів малого таза). Наявність вад серця, атеросклерозу, артеріальної гіпертонії, інфаркт та інсульт в анамнезі можуть бути причиною анурії внаслілок розвитку тромбозу ниркових вен.


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 488 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)