АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ГОСТРИЙ ПРОСТАТИТ

Простатит - запалення передміхурової залози. Найчастіше зустрічається в 25-45 років, в похилому віці проявлається при розвитку аденоми передміхурової залози, прогресуванні застійних янищ в органах малого таза.

Інфекційні простатити поділяють на: неспецифічні, гонорейні, трихомонадні i туберкульозні. Інфікування передміхурової залози настає при ангіні, грипі. Інфекція в передміхурову залозу проникає гематогенним шляхом.

Патогенні бактерії локалізуються в центральній зоні передміхурової залози. При гематогенному шляху проникнення інфекції захворювання має гострий початок i гнійний характер. В запальний процес захоплюється i шийка сечового міхура. Передміхурова залоза складається i3 30 - 50 ацину- сів - тубулоальвеолярних залоз. Надходження секрету передміхурової залози залежить від рівня тестостерону, стану вегетативної нервової системи, тонусу гладкої мускулатури.

У хворих похилого віку на хронічний простатит переважає грамнегативна флора. 3акінчення хронічного простатиту - рубцювання 3 утворенням рубцевого стрижня передміхурової частини уретри, виникнення склерозу передміхурової залози, що може привести до тяжкої форми ниркової недостатності.

До факторів ризику виникнення i прогресування простатитів відносять нерегулярні статеві стосунки, сидячий спосіб життя, часті переохолодження, зловживання алкоголем, гострою i соленою їжею.

Клінічні прояви. Розрізняють катаральний, фолікулярний, гнійно-паренхіматозний простатит.

Гострий катаральний простатит виникає при таких загальних інфекціях, як грип, ангіна та ін. Дизурія незначна, температура субфебрильна або нормальна, загальний стан задовільний. При несприятливому перебігу катаральний простатит переходить у фолікулярний.

Гострийфолікулярний, або гнійний вогнищевий,простатит. Симптоми проявляються гостро: біль, підвищена температура тіла до 38 °С, озно6. 3начний біль локалізований в промежині. Дизурія більш виражена, ніж при катаральному простатиті. Можливі больові відчуття під час дефекації.

Гострий гнійно-паренхіматозний, або дифузний,простатит. 3апалення носить тотальний гнійний характер. Окремі гнійники нерідко зливаються. Гнійний секрет залоз майже не виводиться по вивідних протоках в задній частині уретри.

Клінічний пере6іг тяжкий. 3акворювання проявляється бурхливо. Біль може 6ути дуже сильним. Дизурія виражена і швидко наростає. Здавлення передміхурової частини уретри інфільтративноїпередміхурової залози може призвести до часткової або повної затримки сечі. Настає затримка випорожнень, газів. Дефекація різко болюча, розвиваються закрепи, турбує 6іль в животі, з'являються слизисті виділення i3 заднього проходу. Температура піднімається до 39-40 °С i вище, виникає озноб.

Абсцес передміхурової залози. Виникнення його обумовлено патогенними бактеріями, що викликають простатит, а при гематогенному абсцесі - тією флорою, яка привела до розвитку основного гнійного захворювання. Етіологічним фактором захворювання є грампозитивна бактеріальна флора.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 467 | Нарушение авторских прав