АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Невідкладна допомога i лікування. 1. Евакуація шлункового вмісту.

1. Евакуація шлункового вмісту.

2. Внутрішньовенна інфузія рідини й електролітів — до 5 л 0,9 % розчину NaC1 i 200 ммоль КС1 в перші 24 год. Об'ем розчинів визначається залежно від діурезу.

3. О6'єм операції, їі терміновість визначаються 3врахуванням локалізації i характеру о6струкції. Підозра на странгуляційну непрохіднісгь потребує термінового хірургічного втручання. При псевдообструкції, паралітичнїй непрохідності, завороті та інвагінації необхідне активне спостереження.

4. Контроль за кількістто сечі й аспірату, отриманого через назогастральний зонд, за рівнем центрального венозного тиску i станом електролітного складу крові.

Терапія хворих 3 паралітичною непрохідністю (ілеусом).

1. Постійна евакуація вмісту шлунка через назогастральний 3онд. Контроль за кількістю сироваткового калію (не нижче 4-4,5 ммоль/л). Внутрішньовенна інфузія рідини й електролітів.

2. Відмінити холінергічні препарати. Введення опіатів зменшити до мінімуму.

3. Внутрішньовенне введення прокінетиків: метохлопрамізи (10 мг 3 рази на до6у) або цизапріди (30 мг per rectum 3 рази на до6у).

4. При відсутності ефекту за допомогою контрольної рентгенографії підтверджують відсутність механічної обструкції

Терапія хворих 13 заворотом (вальвулюс). 3аворот сигмоподібної кишки часто виникає у жінок похилого віку 3 неповноцінним харчуваиням, 3 порушенням психіки. Оглядова рентгенографія черевної порожнини підтверджує дилатацію сигмоподібної кишки. Перед операцією доцільно провести сигмоскопію i ввести газовідвідну трубку.

Шлунковий заворот асоційований i3 діафрагмальною евентрацією. У хворих із параезофаrальною грижею його можна побачити на рентгенограмі грудної кліткиi черевної порожнини. Його необхідно деференціювати 3 гострою дилатацією шлунка, що характерно для гастросгазу.

Хірургічне лікування необхідне для усунення діафрагмального дефекту.

Діагностика хворих 3 інвагінацією. Інвагінація у малодому віці розвивається при иаявності дивертикула Меккела. У людей старшого віку при наявності поліпів або пухлини кишечника.

Інтермітуточий абдомінальний біль, ректальнї кровотечі. На рентгенограмі в черевній порожнині визначається невеликий рівень рідини в тонкій кишці і відсутність тіні газів.

Іригоскопія 3 барієвою клізмою в ранній стадії інвагінації може мати лікувальне значення, В пізній стадії єдиним методом лікування є операція.

Псевдообструкція - клінічні прояви кишкової непрохідності при відсутності механічних причин. При цій формі моторні розлади спостерігаються на всьому протязі шлунково-кишкового тракту. Частіше виявляється розтягнення і пошкодження товстої кишки. Псевдообструкція може виникати у людей ПОХИЛОГО В1Ку 1 ПСИХІЧНО хворих при наявності інших захворювань (інфаркт міокарда, пневмонія, хвороба Паркінсона).

Термінова іриrоскопія часто необхідна для того, щоб відрізнити псевдообструкцію від механічної обструкції. Нерідко вона нівелює терапевтичну дію, зникає клінічна симптоматика. Необхідно виключити приймання препаратів, які можуть обумовити псевдообструкцію (фенотіазиди, трицикпічні антидепресанти) i лікувати захворювання - причину.

Терапевтичний ефект може бути від ректального введення цизоприду (30 мг 3 рази на добу).

У 9О % Випадків псевдообструкція лікується консервативно. В деяких випадках терапевтичний ефект дає колоноскопічна декомпресія.При можливості від оперативного лікування треба утриматись.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 438 | Нарушение авторских прав