АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Невідкладна допомога i лікування. 1. Необхiдне положення ортопное, яке хворий, як правило, прагне зайняти: це сприяє обмеженню припливу крові до серця

1. Необхiдне положення ортопное, яке хворий, як правило, прагне зайняти: це сприяє обмеженню припливу крові до серця, розвантаженню малого кола кровообігу i зниженню тиску крові в капілярах легень.

2. Постійна інгаляція кисню (10— 15 л/хв), кращечерез носові катетери. 3 метою гасіння білкової піни i покращення прохідності дихальних шляхів кисень пропускають через спирт 40 - 96 % концентрації або 10 % розчин антифомсилану.

3. Накладання турнікетів (джгутів) на нижні кінцівки забезпечує депонування в них до 1- 1,5 л крові, що зменшує приплив крові до серця. Важливо пам'ятати, що сила, з якою пов'язка тисне на кінцівку, повинна бути достатньою для припинення венозного відтоку, але не заважати припливу крові по артеріях. Турнікети не рекомендують залишати більше години.

4. Венозне кровопускання (300 - 400 мл) під контролем артеріального тиску.

5. Морфіну гідро хлорид 1 % - 0,5 - 1 мл в 5- 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду в/в повільно. При колапсі, порушенні ритму дихання, пригніченні дихального центру слід утриматися від його введення.

6. Судинорозширювальні препарати периферичної дії, нітрогліцерину 1 % розчин, 10 - 12 мл якого розводять в/в краплинно (10 - 15 крапель/хв) під постійним контролем артеріального тиску, знижуючи його до рівня 95 - 106 мм рт.ст.

Ефективним є також приймання нітрогліцерину в таблетках (0,0005) під язик 3 інтервалом 10 - 20 хв.

7. Фуросемід (лазикс) - 40 - 200 мг в/в. Як правило, хворий швидко відмічає зменшення задишки (ще до сечовиділення). Це пов'язано 3 першою - судинорозширювальною фазою дії препарату. Сечогінні показані при нормальному або підвищеному артеріальному тиску.

8. При збудженні на фоні підвищеного або нормального артеріального тиску - в/в дроперидол 2,5 % - 2 мл (5 мг).

9. Серцеві глікозиди: дигоксин 0,025 %- 0,5-0,35 мл чи строфантин 0,05 % - 0,05-0,75 мл в 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду а6о 5 чи 40 % розчин глюкози в/в повільно. Подальші дози (0,125 - 0,25 мл дигоксину чи 0,25 мл строфантину) вводять 3 інтервалом 1 год. Добова доза розчину дигоксину - 1-1,25 мл, розчину строфантину - 1,25 -1,5 мл.

10. При розвитку набряку легень на фоні гіпертонічної хвороби лікування розпочинають із призначення гангліоблокаторів: пентамін 5 % - 0,5- 1 мл в 100 - 200 п1л 5 % глюкози в/в краплинно під контролем артеріального тиску.

11. При броххоспастичхому компоненті можливе застосування еуфіліну 2,4 % 10 мл в 50 мл ізотохічного розчину натрію хлориду чи глюкози i вводять в/в краплинно протягом 20 - 30 хв. Можливе i 6ільш швидке вливання тієї ж кількості, але в 10 - 20 mл розчинника за 3-5 хв.

12. При розвитку ацидозу призначають гідрокарбонат натрію 4 ^о/о - 100 - 200 мл в/в краплинно.

13. При тяжкому, резистентному до медикаментозної терапії, набряку легень вдаються до їх штучної вентиляції із позитивним тиском на видиху, яка забезпечує не тільки кращy оксигенацію крові та виведення вуглекислоти, але й знижує потребу організму в кисні за рахунок розвантаження дикальних м'язів I зменшує приплив крові до серця.

РОЗДІЛ 3

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 469 | Нарушение авторских прав