АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МЕДІАСТИНАЛЬНИЙ СИНДРОМ

Медіастинальний синдром (МС) — це симптомокомnлекс, що розвивається при стисканні органів середостіння.

Причини i механізми розвитку. Розрізняють передній, середній i задній медіастинальний синдроми. Передній проявляється стисканням трахеї i верхньої порожнистої вени, середній визначається стисканням лівого поворотного нерва (параліч лівої голосової зв'язки) i бронхів, задній — стравоходу.

Передній медіастинальний синдром спостерігається при захворюваннях щитоподібної залози (злоякісної пухлини, тиреоїдити), тимомах, бронхо- аденопатіях, аневризмі висхідної аорти. Середній — при бронхоаденопатіях, аневризмі дуги аорти, задній — при аневризмі висхідної аорти, гангліоневриномах, пухлинах стравоходу.

Клінічні прояви. При передньомy МС хворі скаржаться на затруднене дихання, стискання i дертя за ходом трахеї i за грудниною, рідше відзначають сухий кашель, підиищення температури тіла.

При середньому МС, крім вираженої задишки i сухого кашлю, провідне місце займає дисфонія, а при задньому — дисфагія.

В анамнезі хворі можуть вказувати на лімфогранулематоз, захворювання щитоподібної залози, серцево-судинної системи, стравоходу i т.ін.

При огляді хворих можна виявити ціаноз, набряк лиця, шиї i верхніх кінцівок, синдром Горнера (верхньо-задне стискання), голосове тремтіння надлегенями може ослаблюватись) зменшення інтенсивності коливань голосових зв'язок, порушення прохідності дихальних шляхів). При розвитку ателектазів перкуторний звук над легенями може вкорочуватися. Прослуховуеться ослаблене везикулярне дихання.(може бути стридорозне). Приєднуються запальні i застійні хрипи. Органи середостіння можуть змішуватися, розширюється зона абсолютної серцевої тупості. Пальпаторно: болючість у паравертебральних зонах при задньому медіастинальноrry синдромі.

Госпіталізація в стаціонар у разі виникнення асфіксії i виражених симптомів легенево-серцевої неспроможності.

Лабораторно-інструментальні дані.

1. 3агальний аналіз крові (при пухлинах збільшення ШОЕ, анемія).

2. Ларингоскопія (парез голосової зв'язки).

3. УЗД щитоподібної залози i тимуса (збільшення в розмірах, пухлина).

4. Езофагоскопія з наступною біопсією пухлини стравоходу.

5. Рентгенологічно, особливо при комп'ютерній томографії, виявляються пухлини середостіння, аневризма аорти.

6. Медіастиноскопія (при огляді паратрахельної ділянки i зони біфуркації трахеї оцінюють стан клітковини i лімфовузлів. Склероз клітковини спостерігаеться при лімфогранулематозі, силікотуберкульозі. Склеротичні зміни відсутні при саркоїдозі, метастазах раку. 3більшені лімфовузли, сірі i чорно- сірі - при саркоїдозі, білуваті - при ракових метастазах, біло-сірі - при туберкульозі, кольору сірого м'яса - при лімфогранулематозі, лімфосаркомі).

7. Бронхоскопія 3 трансбронхіальною біопсією пухлини чи лімфовузла (виявляють атипові клітини).

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 637 | Нарушение авторских прав