Клінічні прояви.
1. 3алежно від того, до якого ребра заповнюється кров'ю плевральна порожнина (рахунок ведеться спереду), розрізняють:
- малий гемоторакс -кров заповнює плевральну порожнину до рівня VI ребра або реберно-діафрагмальний синус до рівня куполу діафрагми;
- середній гемоторакс - кров заповнює половину о6'єму плевральної порожнини до рівня ІІІ ребра;
- великий гемоторакс (тотальний, субтотальний) - кров заповнює плевральну порожнину вище рівня ІІІ ребра (більше половини плевральної порожнини).
2. 3алежно від вибору тактики лікування гемоторакс розподіляють на коагульований і некоагульований.
Клінічна картина визначається причиною кровотечі i об'ємом крові, накопиченої в плевральній порожнині. Малий гемоторакс немає чіткої клінічної картини. Середній та великий гемоторакси характеризуються ознаками дихальної неспроможності, стискання легень та органів середостіння, кровотечі, гіповолемії. Хворі скаржаться на зростаючу загальну слабість, запаморочення, потемніння в очах i мерехтіння жовтих «мушок» перед очима, часте серцебиття, задишку змішаного характеру (частота дихання також збільшується i складає 20 - 30 за 1 хв), відчуття прогресуючого стискання i розпирання в ураженій половині грудної клітки (можливий i двобічний процес), нудоту, рідшеблювання. В анамнезі - названі вище патологічні стани.
При масивних кровотечах загальний стан хворих тяжкий, можуть бути знепритомніння. Шкірні покриви бліді, іноді покриті холодним липким потом. Пульс частий, слабкого наповнення i напруження. АТ падає, можливий колапс. Тони серця ослаблені, при швидкому розвитку подій І тон може бути посилений, зазвичай визначається функціональний систоличний шум на верхівці. Міжреберні проміжки на ураженому боці згладжені, одна половина грудної клітки відстає в акті дихання, голосове тремтіння ослаблене, перкуторний звук значною мірою вкорочений, дихання ослаблене або не прослуховується. В ураженій зоні ослаблена також бронхофонія.
Лабораторно-інструментальні дані (основний необхідний перелік).
1. Ультразвукове дослідження (У3Д) плевральних порожнин (наявність певного об'єму рідини).
2. Рентгенологічні обстеження органів грудної клітки (наявність рідини в плевральній порожнині, пухлини легень, туберкульоз, перелом ребер).
3. Плевральна пункція 3 наступним дослідженням вмісту (наявність елементів крові, насамперед, великої кількості еритроцитів).
4. Визначення групи крові i резус-фактора 3 метою проведення замісної терапії.
5. 3агальний аналіз крові, включаючи тромбоцити, ретикулоцити i гематокрит (виявляють ознаки постгеморагічної анемії), норма гематокриту у чоловіків - 40 - 50%, у жінок - 36 - 42 %.
6. Аналіз харкотиння на АК i БК (їх наявність дає підстави для діагностики злоякісник пухлин i туберкульозу).
7. Торакоскопія 3 наступною біопсією плеври (при підозрі на їі пухлину).
8. Коагулограма (з метою дієвішої корекції гемостазу).
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 409 | Нарушение авторских прав
|