АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Невідкладна допомога i лікунання. l. При наявності обтураційного синдрому для звільнення дихальних шляхів від слизу, крові, блювотних мас використовуютъ постуралъний дренаж (при умові

l. При наявності обтураційного синдрому для звільнення дихальних шляхів від слизу, крові, блювотних мас використовуютъ постуралъний дренаж (при умові відсутності порушенъ мозкового кровообігу). Потім відсмоктуютъ рідкий вміст із носоглотки, трахеї i бронхів через гумовий катетер за допомогою наявних апаратів. При необхідності проводять штучне, апаратне дихання. При наростаючій асфіксії — термінова інтубація чи трахеостомія.

2. При попаданні сторонніх тіл у верхні дихальні тшляхи i розвитку асфіксії відтискають нижню щелепу роторозширювачем i витягують язик за допомогою язикотримача. При попаданні стороннього тіла в гортань чи трахею інтубація протипоказана i роблять трахеотомію 3 наступною госпіталізацією в спеціалізований відділ.

3. При гострих порушенних зовнішнього дихання внаслідок швидких гемодинамічних розладів, ураженнях функції динального центру (гострі судинні церебральні порушення, запальні i пухлинні процеси, отруення), а також внаслідок ураження дихальної системи негайно проводять неапаратне пгтучне дихання 3 наступним переведенням на кероване апаратне штучне дихання.

4. Комплекс невідкладних лікарських заходів при гострому зменшенні дихальної поверхні легень передбачає оксигенотерапію, серцево-судинні засоби, штучне дихання при наявності показань, а при необхідності — i дефібриляцію, протимікробну терапію (цефалотин 1,0 в/лт чи в/в 2— 3 рази на добу чи оксацилін по 1,0 в/м через 4-6 год), бісептол — 960 мг (10 мл) в/в краплинно в 250 мл фізрозчину 2 рази на добу та ін.

5. При гострій дихальній неспроможності внаслідок тяжких гемодинамічнинх розладів із розвитком гострої серцево-судинної недостатності вводять серцеві глікозиди (0,5 мл 0,05 % розчину строфантину чи 1 мл 0,06 % розчину корглікону в/в в 20 мл 0,9 % розчину хлористого натрію), 10 мл 2,4 % розчину еуфіліну для розширення бронхів i зменшення легеневої гіпертензії. При зниженні АТ призначають кордіамін — 2 мл, 10 % розчин коразолу — 2 мл, 5 % розчин ефедрину — 1 мл, 1 % розчин лтетазону — 1 мл в/в краплинно або в/м чи п/ш 0,3 — 0,5 мл, преднізолон — 30 — 60 —120 мг в/лт. При набряку легень вводять швидкодіючі діуретики (лазикс — 40 — 80 мг в/в).

6. При наростаючій неспроможності зовнішнього дихання, зумовленій астматичним статусом, призначають глюкокортикостероїди, еуфілін i серцеві глікозиди (див. вище), при нормальному АТ — в/в краплинно 25 % розчин сірчанокислої магнезії

АТЕЛЕКТАЗ

Ателектаз — зумовлений різними причинами патологічний стан, що характеризується спаданням альвеол, альвеолярних ходів і респіраторних бронхіол, при якому настає депневматизація легеневої тканини.

Причини i механізми розвитку. 3а походженням ателектази діляться на обтураційні (при пухлихах, сторонхіх тілах бронхів, закупорці іх слизом і т.ін.), компресійні (при гідро- i пневмотораксі, пухлинах середостіння, аневризмі аорти i т.ін.) i дистензійні (при деструкції сурфактанта внаслідок передозування наркотичних речовин, отруєннях i т.ін.), що й визначає особливості їх клініки.

Серед обтураційних ателектазів розрізняють ателектаз всієї легені, частки сегмента, субсегмента та дрібніші ателектази, що виникають у хворих на пневмонії, інфільтративно-пневмонічний туберкульоз i під час невеликих легеневих кровотеч, що супроводжуються кровохарканннм. Ателектаз всієї легені розвивається внаслідок порушення прохідності головного бpoнxa, що спостерігається при центральному раці легені, рідше внаслідок інших причин (туберкульоз, коклюш, кір). Для туберкульозу i пневмонії характерніші часткові i сегментарні ателектази. Причиною їх, здебільшого, є нагромадження харкотиння чи згустків крові вбронху, порушення мукоциліарного транспорту, запальні зміни в стінках бронхів, перетискання їх пухлиною чи лімфатичними вузлами.

Компресійний ателектаз виникає при стисканні легені пухлиною, плевральною рідиною, повітрям чи аневризмою аорти.

Причиною дистензійнин ателектазів є патологія сурфактанта, гіпоплазія бронхів та порушення еластичного каркасу легень.

В ателектазованій ділянці легені відсутня вентиляція, завдяки чому створюються сприятливі умови Для розвитку дихальної неспроможності, яка поглиблюється при інфікуванні зазначеної ділянки 3 наступним набряком стінок альвеол, гемо- i лімфостазом, а згодом там можуть розвиватися пневмосклероз i бронхоектази. При усуненні причин його розвитку ателектаз може зникнути повністю.

Клінічні прояви. Невеликі ателектази (аж до сегментарних) відзначаються бідною симптоматикою, а часткові i тотальні можуть мати бурхливий i тяжкий перебіг. Хворі скаржаться на задишку переважно змішаного характеру, рідшена біль у грудній клітці, важкість i розпирання. В анамнезі запальні процеси бронхолегеневої системи, пухлини, лімфопроліферативні захворювання, ексудативний плеврит, пневмоторакс та ін. Грудна клітка на ураженій стороні западає (обтурація) чи вибухає (випіт, газ), голосове трелгтіння ослаблене або відсутнє, перкуторний звук тупий, зменшена екскурсія легені. Дихання ослаблене везикулярне або відсутнє. При початкових чи кінцевих стадіях розвитку ателектазу можливе вислуховування бронховезикулярного дихання вологих хрипів та крепітації.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 463 | Нарушение авторских прав