АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Невідкладна допомога i лікування. 1. Введення язикотримача чи S-подібної трубки, яка попереджує западання язика, перешкоджає тризму, полегшує процедуру відсмоктування слизу.

Прочитайте:
  1. III. Лікування, направлене на сповільнення темпів фіброзоутворення.
  2. IV. Лікування
  3. IV.Медична допомога
  4. XII. Лікування.
  5. А 3.5. Діагностика і лікування рефрактерної АГ
  6. А. 3. 2 Алгоритм лікування препаратами еритропоетину та тривалими активаторами рецепторів еритропоетину.
  7. А. 3. 3 Лікування анемії у пацієнтів з ХХН- V ст. на ГД препаратами заліза
  8. А. 3. 5 Лікування ЕПО-резистентності
  9. А.4.11. Лікування діабетичної больової нейропатії.
  10. Алгоритм лікування геморагічного синдрому неясного ґенезу.

1. Введення язикотримача чи S-подібної трубки, яка попереджує западання язика, перешкоджає тризму, полегшує процедуру відсмоктування слизу.

2. Відсмоктування слизу, блювотних мас із порожнини рота, рото- i носоглотки при допомозі металевих наконечників, катетерів i електровідсмоктувачів.

3. Введення в шлунок тонкого зонда i відсмоктування шлункового вмісту.

4. При раптовій зупинці дихання - штучне дихання за методом «рот до рота» чи «рот до носа», при відсутності його відновлення - штучна вентиляція легень за допомогою дихальної апаратури чи ендотрахеальна інтубація.

5. При порушенні бронхо-ларинго-фарингеальної функції надати хворому положення дренажу: опустити головний кінець на 20 - 30 градусів. Це положення не показане при геморагічному інсульті.

6. Оксигенотерапія 3 піногасіями.

7. Постійний зв'язок 3 веною за допомогою венопункції i веносекції або постійного катетера підключичної вени.

8. дегідратаційна терапія (особливо при гіпертонічній енцефалопатії):

а) швидкодіючі салуретики: фуросемід - 80 мг чи урегіт - 100 мг в/в;

хлориду (при відсутності тахікардії та екстрасистолії);

в) альбумін - 1,5 мл/кГ.

9. При підвищеному артеріальному б) еуфілін 2,4 %- 5-10 мл в 10-15 мл ізотонічного розчину натрію тиску:

а) клофелін 0,01 % - 1 мл (0,15 - 0,3 мг) чи рауседил - 2,5 мг в/в повільно в 5 % розчині глюкози;

6) дибазол 1 % - 3-4 мл в/в в ізотонічному розчині натрію хлориду;

в) діазоксид (гіперстат) - 100 - 300 мг в 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду в/в швидко;

г) наніпрус - 30 мг в/в повільно в 150 - 250 мл фізрозчину або арфонад 5 % - 5 мл в/в краплинно;

д) при тяжкому гіпертонічному кризі, який супроводжується лівошлуночковою недостатністю, застосовують Гангліоблокатори: пентамін 5 % - 0,2 - 0,5 мл в 20 лтл 5% розчину глюкози в/в повільно під контролем АТ i загального стану чи бензогексоній 2,5 % - 0,5-1,0 мл.

10. При падінні артеріального тиску:

а) Гормонотерапія: гідрокортизон 125 мг в/в краплинно в 250 мл 5 % глюкози;

б) мезатон 1 % - 0,5-1 мл в/в або норадреналін 0,2 % - 0,5-1 л-rл в/в краплинно;

в) серцеві глікозиди: строфантин 0,05 % - 0,5 мл або корглікон 0,06 % - 1 мл в/в струминно повільно..

11. Для покращання мікроциркуляції, реологічних властивостей крові та венозного відтоку один 3 препаратів;

а) троксевазин - 5 мл в 100 -150 мл ізотонічного розчину натрію хлориду в/в краплинно;

6) кавінтон - 10-20 мг в 250 - 500 мл 5% глюкози в/в краплинно;

в) пентоксифілін (трентал) - 100 мг в 200 мл фізрозчину в/в;

г) цинаризин (стурегон) - 25 - 50 мг в/в повільно.

12. Нормалізація вегетативних порушень:

а) при психомоторному збудженні один 3 препаратів:

седуксен 0,5 % - 1-2 мл в/в;

галоперидол 0,5 %- 1 мл в/в;

димедрол 1 % - 2 мл в/в;

реланіум 0,5 % - 2 мл в/в;

дроперидол 1 % - 1 мл в/в;

натрію оксибутират 20 % - 10 мл в/в повільно;

аміназин 2,5 %- 2 мл в/в;

анальгін 50 %- 2 мл в/м;

б) при гіпертонії необхідне фізичне охолодження тіла - міхур із льодом на ділянку проекції великих судин.

13. При розвитку метаболічного ацидозу призначають соду 4 % - 200 - 400 мл в/в краплинно.

14. Нормалізація водно-електролітного балансу у хворих із клінічними симптомами зневоднення (суха шкіра, сухий язик) призначають: рідини 35 -50 мл/кг/добу (фізрозчин, 5 % глюкоза, розчин Рінгера—Локка, пектасоль, реополіглюкін); препарати калію — 10 мл панангіну чи калію хлориду 7,5 % — 10 —15 мл.

15. Пеніцилін по 1 млн через 4— 6 год в/м.

16. При діагностиці крововиливу:

а) дицинон (етамзилат) 12,5 %— 2— 4 мл в/в чи в/м (стимулює фізіологічні гемостатичні механізми);

б) препарати антифібринолітичної дії:

— амінокапронова кислота 5 % — 100 мл в/в краплинно 7 днів;

— вікасол 1 % — 1 мл в/в;

в) хлорид кальцію 10 % — 10 мл в/в;

г) nлазмозамінник: желатиноль 8 % — 450 мл в/в краплинно.

17. При діагностиці тромбозу:

а) тромболітики:

— стрептаза (авелізин — 1— 2 млн в/в краплинно на фізрозчині або стрептодеказа - 1,5-3 млн в/в струминно;

б) антикоагулянти прямої дії: гепарин — 10 тис. од. через 4 год в/в або в жирову клітковину живота під контролем часу згортання крові.


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 503 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)