АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Фібриляція та асистолія шлуночків

Асистолія — зулинка електричної i механічної активності шлуночків, що nризводить дo зупинки кровообігу i клінічної смерті.

Основні ознаки: раптове зникнення пульсу, серцевих тонів, артеріального тиску. Через декілька секунд хворий втрачає свідомість, блідне, у нього зупиняється дихання. Через 45 с після зупинки мозкового кровобігу починають розширюватись зіниці, з'являються корчі, мимовільні сечовипускання i дефекація. На ЕКГ — пряма лінія (відсутність електричної активності серця).

Невідкладна допомога i лікування (протокол № 11)

Удар по грудній клітці, зовнішній масаж серця i штучне дихання, електрична стимуляція серця. При неможливості кардіостимуляції внутрішньосерцево вводять адреналін 0,1 %— 1 мл. В/в краплинно норадреналін 0,2 % — 2 мл, натрію гідрокарбонат 5% — 150 – 200 мл.

Фібриляція (мерехтіння) шлуночків — це порушення ритму, яке характеризується некоординованими асинхронними скороченнями окремих м'язових волокон шлуночків. Відсутність систоли шлуночків призводить до зупинки кровообігу i клінічної смерті. Виникає при тяжких органічних захворюваннях серця — ІХС, ІМ, синдромі WPW, дилатаційній кардіоміопатії, внаслідок інтоксикації дигоксином, новокаінамідом, адреналіном, кінідином, електротравмами.

Основні ознаки: передвісниками можуть бути деякі порушення ритму: ранні екстрасистоли, осо6ливо типу R на Т, групові i множинні політопні екстрасистоли, шлуночкова форма пароксизмальної тахікардії. Перебіг фібриляції шлуночків блискавичний. Уже в перші 3– 4 с з'являються слабість, запаморочення, різка блідість шкіри та слизових, через 18 – 20 с— втрата свідомості, а через 40 – 50 с корчі, мимовільне сечовипускання, відсутність пульсу, серцевих тонів, артеріального тиску, апное.

На ЕКГ — хвилі при миготінні шлуночків низькі, різної висоти i ширини, неоднакової форми, 3 загостреними або заокругленими верхніми i нижніми

кінцями. Відстань між окремими хвилями миготіння шлуночків різна. Частота коливається від 150 до 500 за 1 хв. Перед смертю вона зменшується. Немає ізоелектричного інтервалу — окремі хвилі переходять одна в одну i утворюють безперервну хаотичну криву (рис.19).

Рис.19. Невідкладна допомога у разі непритомності.

Невідкладна допомога i лікування (протокол № 12)

Удар кулаком по груднині, забезпечення прохідності дихальних шляхів, закритий масаж серця, штучна вентиляція легень,електрична дефібриляція, внутрішньосерцеве введення 1 мл 0,1 % розчину адреналіну.

В подальшому введення адреналіну в вену або внутрішньосерцево (1 мл) повторюється через кожні 2-5 хв, норадреналіну 0,2 %— 2-4 мл у 100 – 500 мл ізотонічного розчину хлориду натрію в/в краплинно, мезатону 1%— 1– 2 мл в/в струминно повільно.

Корекція ацидозу: 200 мл 5% розчину а6о 50 мл 7,5 % розчину натрію бікарбонату в/в струминно кожні 10 хв до моменту відновлення задовільного кровообігу.

При неефективності електроімпульсної терапії внутрішньосерцево, крім адреналіну, вводять новокаїн (0,0001 г/кг), новокаїнамід (0,001-0,003 г/кг), лідокаїн (0,1 г), обзидан від 0,001 до 0,005 г.

Продовжують штучну вентиляцію легень i масаж серця, через 2 хв повторну дефібриляцію, яка триває до відновлення серцевих скорочень (10 – 20 разів за 1 хв) або до появи ознак смерті мозку.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 500 | Нарушение авторских прав