АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Блокади серця

Порушення провідності (блокади) можуть виникати на різних рівнях провідної системи.

Основними причинами є: ревматизм, міокардити, ІХС, уроджені вади серця, інтоксикація серцевими глікозидами, кардіоміопатія.

Синоатріальна (синоаурикулярна) блокада — це порушення проведення електричного імпульсу від синусового вузла до передсердь.

На ЕКГ на фоні правильного синусового ритму спостерігають періодичне випадання частини серцевих циклів (зубців Р i комплексів QRS), при цьому інтервали R- R або Р- Р можуть збільшуватися у 2-4 рази (рис. 11).

Внутрішньопередсердна блокада — це порушення проведення електричного збудження по передсерднин провідних шляхах. На ЕКГ спостерігають розширення i деформацію (розщеплення) зубця Р(рис. 12).

Атріовентрикулярна блокада. При атріовентрикулярній блокаді порушується проведення збудження від передсердь до шлуночків.

Розрізняють 3 ступені атріовентрикулярної блокади: І i ІІ неповні, а ІІІ — повна.

Атріовентрикулярна блокада І ступеня на ЕКГ характеризується продовженням інтервалу Р-Q більше ніж на 0,2 с(рис.13,а)

Атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня –при якій деякі з імпульсів не прводяться від передсердь до шлуночків,періодично випадає шлуночків комплекс. Вона буває 3 типів:

1) тип Самойлова - Венкенбаха (Мобіц-1) - спостерігається поступове подовження інтервалу комплексу QRST, інтервал найкоротший після блокади i найдовший перед блокованим зубцем Р;

2) тип ІІ (Мобіц-2) характеризується нормальним або постійно подовженим інтервалом Р-Q, періодично випадає шлуночковий комплекс (рис. 13, б);

3) ІІІ тип (Мобіц-3) проявляється випаданням кожного другого імпульсу або блокуванням декількох імпульсів підряд (рис. 13, в).

Атріовентрикулярна блокада ІІІ ступеня (повна блокада) -кожний синусовий імпyльс не проводиться до шлуночків i водієм ритму передсердь є синусовий вузол або ектопічне вогнище в передсерді, а для шлуночків - передсердно-шлуночковий вузол. Передсердя i шлуночки функціонують незалежно один від іншого. Шлуночки скорочуються повільніше, ніж передсердя.

На ЕКГ при атріовентрикулярній блокаді ІІІ ступеня визначається повна розбіжність діяльності передсердь i шлуночків: зубці Р можуть реєструватись в найрізноманітніші моменти систоли i діастоли шлуночків, іноді нашаровуючись на комплекс QRS чи зубці Т i деформyючи їх(рис. 14).Повна атріовентрикулярна блокада часто супроводжується вираженими гемодинамічними порушеннями, які зумовлені зниженням хвилинного об'єму крові i гіпоксією органів, передусім головного мозку.

Особливо небезпечні в цьому відношенні тривалі періоди асистолії шлуночків, тобто періоди відсутності ефективних скорочень шлуночків, коли ще не почав функціонувати новий ектопічний водій ритму шлуночків, розміщений нижче рівня блокади. Якщо асистолія триває довше 10 - 20 с, хворий втрачає свідомість, розвивається судомний синдром, що зумовлено гіпоксією головного мозку. Такі стани отримали назву нападів Морганьї - Едемса - Стокса. Прогноз у хворих 3 нападами Морганьї - Едемса - Стокса несприятливий, оскільки кожний із цих нападів може закінчитисн летально.

Невідкладна допомога i лікування (протокол № 8)

Хворим 3 атріовентрикулярною блокадою І ступеня медикаментозні засоби, для відновлення серцевої діяльності не призначають. Але необхідно пам'ятати иро препарати, які сповільнюють проведення імпульсів від передсердь до шлуночків: усі серцеві глікозиди, кордарон (аміодарон), (3-адреноблокатори, хінідин, препарати калію, антагоністи кальцію (верапаміл, дилтіазем).

При блокадах ІІ i ІІІ степеня призначають як медикаментозну терапію, так i електростимуляцію серця,

Невідкладна допомога потрібна при появі синдрому Морганьї - Едемса - Стокса:

а) необхідне проведення реанімаційних заходів, як при зупинці кровоо6ігу. При даному синдромі рідко виникає необхідність у проведенні реанімації в повному об'ємі, серцева діяльність частіше відновлюється після непрямого масажу серця;

б) атропін 0,1 % 1 мл п/ш або в/в кожні 4— 6 год, протягом двох днів;

в) ізадрин (ізупрел) 0,02 % 1-2 мл в/в краплинно під контролем кардіоскопа, частоту серця підтримувати на рівні 50 — 60 уд. за 1 хв. Менш ефективне застосування цього препарату у вигляді таблеток (еуспіран) в дозі 5 мг сублінгвально;

г) сечогінні препарати: лазикс, 1 мл в/в 2 рази на день, або гіпотіазид по 50 мг (фуросемід 40 мг) 2 рази на день;

д) кортикостероїди: преднізолон по 30 — 60 мг 2 рази на добу в/в, якщо протягом 2-х днів покращання немає, слід відмінити;

е) при неефективності проведених заходів необхідна невідкладна електроімпульсна терапія;

е) підключення тимчасового, а 3 часом постійного штучного водія ритму. Інколи напад Морганьї — Едемса — Стокса припиняється після удару кулаком по груднині в ділянці серця.

ОДНОЧАСНЕ ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЇ АВТОМАТИЗМУ І ПРОВІДНОСТІ
Тріпотіння передсердь, тахісистолічна форма миготливої аритмії

Тріпотіння nepeдcepдь — це прискорені поверхневі, але правильного ритму скорочення nepeдcepдь 3 частотою 220-350 за 1 хв, 3 наявністю у більшості хворих передсердно-шлуночкового блоку, и;о забезпечує більш рідкий ритм итлуночків.

Основні ознаки:

— тахікардія 3 частотою 120 — 180, частіше 150 за 1 хв (атрівентрикулярна провідність 2:1);

— частота серцевої діяльності не змінюється після фізичних навантажень, емоцій, ортостатичної проби i застосування атропіну;

— ритм правильний;

- інколи періодичне прискорення серцевої діяльності, можлива поява аритмії після фізичного навантаження i різкого вставання;

— при подразненні блукаючого нерва спостерігається сповільнення серцевої діяльності, але ніколи тріпотіння передсердь не зникає;

- шийні вени пульсують ритмічно;

— альтернуючий пульс;

— дані, які вказують на захворювання серця;

— емболії в 4 % випадків.

На ЕКГ:

— наявність в ІІ стандартному або правих грудних відведеннях «пилкоподібної» форми хвиль тріпотіння (хвилі F) (рис. 15);

— в більшості випадків одна хвиля переходить у другу, через що ізоелектричні інтервали між ними відсутні;

— хвилі f мають частоту більше 220 за 1 хв i характеризуються однаковою висотою i шириною;

— у більшості хворих (за винятком дітей i хворих із додатковим пучком Кента) реєструється неповна передсердношлуночкова блокада (найчастіше 2:1);

— шлуночкові комплекси звичайно нормальної ширини, але інколи стають аберантними внаслідок великої частоти ритму або порушення внутрішньошлуночкової провідності.

Тахісистолічна форма миготливої аритмії — зміна серцевого ритму, при якому порушений асоційований i координований зв'язок між діяльністю пе- редсердь i шлуночків із частотою шлуночкових скорочень 90 i більше за 1хв.

Основні ознаки: серцебиття, задишка, яка посилюється при фізичному навантаженні i хвилюванні. Інколи виникає біль за типом стенокардії, неприємні відчуття в грудній клітці, запаморочення, загальна слабість, яка межує з втратою свідомості.

Об'єктивно визначається неправильний пульс різного наповнення, його дефіцит порівняно 3 числом серцевих скорочень, аритмічність i неоднакова сила серцевих тонів, І тон хлопаючий. Ознаки застою в малому і великому колі кровообігу.

Характерні ознаки миготливої аритмії на ЕКГ (рис. 16):

— відсутність зубця Р, наявність невеликих за амплітудою нерегулярних хвиль f, які дещо краще виражені в ІІ, ІІІ, aVF i правих грудних відведеннях;

— нерегулярність шлуночкових комплексів, які можуть мати нормальну конфігурацію або змінену, в зв'язку 3 супутнім блоком ніжок пучка Гіса.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1282 | Нарушение авторских прав