АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія

Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія (НПТ) — об'єднyє такі порушення ритму, при яких ектопічне вогнище знаходиться нaд пучком Гіса (в nepeдcepдяx або в атріовентрикулярному з'єднанні) 3 частотою більше 140 ударів за 1 хв, правильним ритмом серцевих скорочень, 3 раптовим початком і кінцем.

Пepeдcepнa пароксизмальна тахікардія — найбільш часта форма зі всіх maxixapдiй 3 ектопічного вогнища збудження, розміщеного в nepeдcepдяx, імпульси виробляються з частотою 160-220 за 1 хв. Ях правило, відсутній атріовентрикулярний блок, i шлуночки відповідають на кожний імпульс, тобто передсердя i шлуночки скорочуються скоординовано.

Основні ознаки:

— раптовий початок сильного серцебиття 3 початковим поштовхом у ділянці серця;

— раптова зупинка серцебиття 3 відчуттям зупинки серця 3 подальшим вираженим поштовхом у ділянці серця;

— відсутність передвісників i передуючої причини виникнення нападу (в більшості випадків);

— відчуття тремтіння, важкості i здавлення в ділянці серця;

— типова стенокардія;

— загальна слабість, страх, збудження, нудота, блювання, відчутгя важкості, в епігастрії;

— поліурія — спастична сеча;

— темні кола перед очима, запаморочення;

— задишка, кашель.

Об'єктивні ознаки:

Блідість,вологість шкіри, пітливість.

Частота серцевих скорочень 160 — 220 за 1 хв.

Ритм правильний.

Частота залишається незміненою - не збільшується після фізичних навантажень i не сповільнюється після подразнення блукаючого нерва. Маятникоподібний ритм, або ембріокардія.

Перший тон підсилений, другий послаблений, шуми не прослуховуються. Ритм галопу.

Пульс правильний, малий, м'який, інколи альтернуючий.

АТ спочатку нормальний, потім помірно систолічний знижується. Електрокардіографічні критерії:

Інтервали R-R різко вкорочені, але однакової тривалості. Частота скорочень серця 160 — 220 за 1 хв, постійна.

Ритм правильний.

Наявність ектопічних хвиль Р має вирішальне значення для ЕКГ-діагнозу. 3а формою вони аналогічні передсердним екстрасистолам.

Позитивна хвиля Р високо від'ємна — i3 низько розміщеного ектопічного вогнища.

3а кожною хвилею Р йде шлуночковий комплекс - скоординовані скорочення передсердь i шлуночків.

Комплекс QRS нормальної форми,

Перше серцеве скорочення на початку нападу передчасне, а в кінці нападу — подовжена постпароксизмальна пауза.

При атріовентрикулярній (вузловій) пароксизмальній тахікардії ектопічне вогнище розміщене в атріовентрикулярному з'єднанні i відрізняється від передсердної пароксизмальної тахікардії такими ознаками:

1. Відносно менша частота серцевої діяльності (140 —160 за 1 хв).

2. Швидка поява набухання i пульсації яремних вен.

3.Швидкий розвиток серцевої недостатності.

4.Відсутність спастичної сечі.

5.Рідшийефект від вагусних проб.

Клінічно відрізнити передсердну пароксизмальну тахікардію від вузлової неможливо.

На електрокардіограмі основне значення має визначення від'ємної хвилі Р та їі відношення 3 шлуночковим комплексом (зубець Р розміщений перед, після або зливається 3 комплексом QRS).

Невідкладна допомога i лікування (протокол № 10)

Лікування пароксизму надшлуночкової тахікардії слід починати 3 проведення вагусних проб (при відсутності гострого інфаркту міокарда, СН 11-111 ст.).

— самостійно хворі можуть виконати пробу Вальсальви (гли6окий вдих 3 подальшим максимальним видихом при закритомy носі, роті i сильному напруженні черевного пресу 10 — 20 с); спровокувати блювотний рефлекс подразнення кореня язика або задньої стінки горла;

— масаж каротидного синуса спочатку справа 10-20', а при відсутності ефeкту — зліва. Недопустимо масажувати каротидний синус 3 обох сторін одночасно. Протипоказання — перенесення порушення мозкового кровообігу;

— прийоми, які ефективні у деяких хворих: згинання i приведення ніг до живота, сильне надавлювання на веркню частину живота, обливання холодною водою.

При неефективності вагусних проб використовують такі препарати:

— ізоптин в/в повільно струминно 10 мг (4 мл 0,25 % розчину) протягом 3-60 с.

При відсутності ефекту через 20 хв повторно вводиться 4 мл 0,25 % в/в краплинно(протипоказання при прийманні R-блокаторів i синдромі WPW);

— за умов відсутності ефекту вводиться один із серцевих глікозидів в/в повільноструминно на ізотонічномy розчині хлориду натрію а6о 5 % розчині глюкозив поєднанні 3 10 мл панангіну:

а) целанід (ізоланід) в дозі 0,4 — 0,8 мг (2 — 4 мл 0,02 %);

б) дигоксин 0,5 мг (0,025 % — 2 мл);

в) строфантин 0,25-0,5 мг (o,o5 %— 0,5-1 мл).

У Хворих 3 гіпотоніЄю під час тахікардії в разі неефективності глікозидів використовують внутрішньовенне струминне введення мезатону 1% розчину 0,1 —0,3 мл на ізотонічному розчині хлориду натрію або 5 % розчині глюкози під контролемАТ, який не повинен різко підвищуватись (систолічний не вище 160— 180 мм рт.ст.), Рідко призначають в/в краплинне введення норадреналіну (0,2 % — 1 — 2 мл).

Новокаїнамід, хінідин при надшлуночкових тахікардіях малоефективні, тому суттєво не впливають на провідність передсердно-шлуночкового з'єднання.

У разі відсутності успіху від вищеназваних препаратів протягом 2 год призначають один i3 таких препаратів:

— обзидан (індерал) 0,1 %— 5 мл в 10 мл ізотонічного розчину хлориду натрію внутрішньовенно протягом 5— 10 хв;

— кордарон 5%— 3 мл в 10 мл ізотонічного розчину хлориду натрію в/в струминно, через 10 хв вказану дозу можна повторити.

Електрична дефібриляція показана при тривалих високочастотних ндшлуночковихпароксизмальних тахікардіях, які не піддаються медикаментозномy лікуванню i спричиняють гемодинамічні порушення.

При відновленні синусового ритму i для попередження нападів призначають протягом 4 тижнів один iз таких препаратів:

- хінідин 0,2 г — 4— 6 разів на добу;

- кінелентин 250 мг 3 рази на добу;

— кордарон: 1-й тиждень 0,2 г 3 рази на до6у; 2-й тиждень 0,2 г 2 рази на добу; 3-й тиждень 0,1 г 2 рази на добу..

Доцільне тривале пероральне лікування препаратами калію, які призначають спільно 3 основними антиаритмічними препаратами (калію хлорид 10 % по 20 мл 3— 4 рази на добу; панангін, аспаркам по 1. табл. 3 рази на добу).

Лікування за допомоrою електрокардіостимyляції показано при нападах, які часто повторюються i не піддаються медикаментозному лікуванню.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 505 | Нарушение авторских прав