АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Невідкладна допомога i лікування. Необхідно постійно контролювати:

Необхідно постійно контролювати:

а) рівень АТ;

б) центральний венозний тиск (ЦВТ)у правому шлуночку (норма 80-100 мм ртст).

в) кількість сечі, що виділяється за годину (н. - 60 мм/год.); г) рН крові;

д) моніторний контроль за ритмом серця, ЕКГ-спостереження.

Для збільшення припливу крові до серця припідняти нижні кінцівки на 15 - 20 градусів.

Оксигенотерапія: інгаляція кисню - 10- 15 л/хв 3 піногасіями (30 % спирт або 10% спиртовий розчин антифомсилану).

Поляризуюча суміш в/в краплинно: глюкоза 5 % - 300 мл, хлорид калію 7,5 % - 15 мл, інсулін - 6 од.

Адекватне знеболення:

а) нейролептаналгезія - фентаніл 0,005 % 1 мл розчину i дроперидол 0,25 % 2 мл в 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду в/в повільно;

б) препарати групи опіатів: морфіну гідрохлориду 1 % 1 мл, промедол 2% 1 мл в/в повільно в 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду в комбінації 3 димедролом i анальгіном;

в) враховуючи, що наркотичні анальгетики можуть поглиблювати гіпотонію, їх введення комбінують із симпатоміметиками, наприклад, 3 мезатоном 1 % 0,3-0,5 мл п/ш.

Відновлення ОЦК i поліпшення скоротливої здатності міокарда:

а) реополіглюкін - 400 мл в/в чи реоглюман - 400 мл в/в або поліглюкін - 400 мл в/в, плазма 400 мл в/в;

б) на фоні введення рідини - краплинне введення симпатоміметиків у малих дозах - норадреналіну гідротартрат 0,25 - 0,5 мл 0,2 %. При застосуванні симпатоміметиків АТ не повинен перевищувати 100 мм рт.ст.;

в) поряд із симпатоміметиками в/в вводять глюкокортикоїди: середні дози (90 -180 мг) преднізолону або 25 мг гідрокортизону, 0,75 мг дексаметазону (дексазону).

Блокада альфа-адренергічних рецепторів: дроперидол 0,25 % - 1- 2 мл в 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду повільно; аміназин 2,5 % - 0,1 мл в 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду в/в повільно. Контролем за ефективністю застосування альфа-біокаторів є зменшення відчуття нестачі повітря, потепління шкірнин покривів, зменшення ціанозу,

3 цією ж метою використовуємо: в/в повільно нікотинову кислоту 1% розчин 2- 3 мл в 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Окрім розширення периферичних судин, нікотинова кислота стимулює фібринолітичну активність крові.

Для поліпшення скоротливих властивостей міокарда застосовують один із препаратів:

- строфантин 0,05 % - 0,25 - 0,5 мл в/в повільно; корглікон 0,06 %- 0,5 мл в/в повільно; ізоланiд, (целанід) 0,02 % - 0,25-0,5 мл в/в струминно. Можна застосовувати також: АТФ 1 % - 2 мл в/м, рибоксин по 10 - 20 мл в/в повільно.

Боротьба 3 метаболічним ацидозом, який обтяжує перебіг шоку, перешкоджає дії ряду медикаментозних препаратів. Для його купірування вводять натрію гідрокарбонат 4 % - 200 - 300 мл в/в краплинно.

Боротьба 3 мікротромбозом i синдромом дисемінованого внутрішньосудинного згортання. В/в вводять такі препарати:

а) троксевазин 10 % - 5-15 мл;

б) гепарин - 10 000 - 20 000 од.;

в) нікотинову кислоту 1 % - 2- 3 мл.

При неефективності медикаментозної терапії кардіогенного шоку необхідно вдатися до допоміжного кровообігу (внутрішньоаортальна балонна контрпульсація), відновлення кровотоку по оклюзивній вінцевій артерії (тромболізис, ангіопластика, аортокоронарне шунтування), а також дефібриляції як єдиного ефективного методу лікування фібриляції шлуночків серця (протокол № 13).

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 435 | Нарушение авторских прав