АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гіпертензивний криз

Гіпертензивний криз (ГК) — це раптове загострення гinepтoнiчної хвороби чи симптоматичної гіпертензії з різким підвищенням артеріального тиску, яке проявляється нервово-судинними i гуморальними nорушеннями та посиленням розладів мозкового, коронарного, ниркового кровообігу.

Клінічні прояви. Гіпертензивні кризи характеризуються такими симптомами, як головний біль, запаморочення, розлади зору, нудота, блювання, біль у ділянці серця, відчуття нестачі повітря, серцебиття. Вони складаються в певний комплекс i дозволяють виділити варіант кризу i його перебіг.

Класифікація. 3а клінічним розвитком виділяють: перший тип i другий типи ГК.

ГК першого типу (адреналові) характеризуються швидким початком (кілька годин), переважним підвищенням систолічного АТ, вираженими вегетативними порушеннями (головний біль, тремтіння тіла, серцебитгя, відчуття припливів, жару, почастішання сечовипускання та ін.)

ГК другого типу (норадреналові) вирізняються повільним розвитком (десятки годин або діб), переважним підвищенням діастолічного АТ на тлі тривалої АГ з вираженою симптоматикою набряку мозку, затримкою рідини, явищами зростаючого периферичного вазоспазму, прогресування серцевої недостатності.

Класифікація кризів робочої групи Українського товариства кардіологів (2004).

3алежно від наявності чи відсутності ураження органів-мішеней i необхідності термінового зниження АТ, виділяють: ускладнені i неускладнені кризи. Ускладнені гіпертензивні кризи:

1. Інфаркт міокарда.

2. Інсульт.

3. Гостра розшаровуюча аневризма аорти.

4. Гостра недостатність лівого шлуночка.

5. Нестабільна стенокардія.

6. Аритмії (пароксизми тахікардії, миготливої тахіаритмії, шлуночкова екстрасистолія високих градацій).

7. Транзиторна ішемічна атака.

8. Еклампсія.

9. Гостра гіпертензивна енцефалопатія.

10. Кровотеча.

Ускладнені кризи становлять пряму загрозу життю хворого, потребують негайного, протягом 1 год, зниження АТ.

Неускладнені кризи - стани, що потребують невідкладного (протягом 12 - 24 год) зниження АТ:

1. Церебральні (в тому числі діенцефальні, гіпоталамічні), кардіальні або змішані ГК без вказаних вище ускладнень.

2. Стани, що не являють собою ГК, але загрозливі для життя паціента без надання своєчасної допомоги: висока систолічна і/або діастолічна АГ (САТ>_ 240 мм рт. ст., ДАТ>_140 мм рт. ст.), а також злоякісна АГ 6ез ускладнень, що потребують негайного зниження АТ.

3. АГ в ранньому післяопераційному періоді (загроза виникнення кровотечі).

Всі ці клінічні прояви потребують зниження тиску протягом кількох годин. Госпіталізація не обов'язкова. Лікування здійснюється шляхом приймання антигіпертензивних препаратів через рот або внутрішньом'язових ін'єкцій.

3алежно від стану центральних гемодинамічнин порушень виділяють три типи кризів:

- гіперкінетичний, при якому збільшується серцевий викид, -ударний (60 мл/м i більше) i хвилинний (більше 4,2 л/хв х масу) індекси;

- субкінетичний, 3 нормальним значенням серцевого викиду (серцевим індексом у межах 2,5-4,2 л/хв) і, відповідно, 3 підвищеним загальним периферичним опором, який відповідає за розвиток гострої гіпертензії;

- гіпокінетичний, із зниженим (менше 2,5 л/хв) -серцевим викидом і, відповідно, з різким наростанням загального периферичного опору.

Виявлення основного механізму гіпертензії при кризі важливо рля вибору лікування (протокол N 15).

Криз гіперкінетичного типу розвивається швидко, на фоні задовільного загального самопочуття, без будь-яких передвісників. Виникає різкий головний біль, пульсуючий, іноді мигтіння мушок перед очима, можуть виникнути нудота, зрідка блювання. Хворі збуджені, відчувають жар, тремтіння в усьому тілі. На шкірі нерідко з'являються червоні плями, вона стає вологою. Можуть бути біль у серці i підсилене серцебитгя. Пульс прискорений. Підвищений, переважно систолічний артеріальний тиск; діастолічний тиск підвищується помірно (на 30-40 мм рт.ст.). Пульсовий тиск збільшується. На ЕКГ можливі зниження сегмента ST та порушення реполяризації у вигляді сплющення зубця Т. Криз відрізняється швидким i нетривалим перебігом, до декількох годин, розвивається не тільки у хворих 3 гіпертонічною хворобою, але i при деяких формах симптоматичної гіпертонії. Ускладнення бувають рідко.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 473 | Нарушение авторских прав