БРОНХООБСТРУКТИВНИЙ СИНДРОМ
Бронхообструктивний синдром (БОС) - патологічний стан, який характеризується порушенням бронхіальної прохідності в результаті функціональної або органічної патології. БОС зазвичай проявляється нападоподібним кашлем, задишкою i нападами ядухи.
Основними причинами БОС є:
а) бронхоспазм - звуження просвіту бронхів за рахунок підвищення тонусу гладких м'язів їх стінок; за походженням бронхоспазм може бути рефлекторним, алергічним i медикаментозним;
б) запальний набряк (клітинна інфільтрація) слизової бронхів інфекційного, алергічного або гемодинамічного (застій крові в малому колі кровообігу) походження;
в) порушення мукоциркуляційного транспорту (МЦТ), яке призводить до накопичення в просвіті бронхів в'язкого секрету.
БОС найбільш часто зустрічається при бронхіальній астмі (БА), хронічному бронхіті, емфіземі легень i пневмоніях.
Клінічні прояви. Бронхообструкція поділяється за перебігом на:
а) гостру;
6) рецидивнy;
в) хронічну.
3а розповсюдженням на:
а) локальну;
б) дифузну.
3а клініко-функціональною характеристикою розрізняють:
а) бронхітичний тип обструкції;
б) емфізематозно-склеротичний тип.
Бронхітичний тип характеризується кашлем, задишкою, ціанозом. До цього типу обструкції відносять потовщення слизової та підслизової оболонок бронхів, яке виникло внаслідок гіперплазїі епітелію та запального набряку, закупорювання бронха в'язким секретом або стороннім тілом, бронхоспазму. Бронхітичний тип обструкції призводить до обструктивної емфіземи або ателектазу легень.
Емфізематозно-склеротичний тип проявляється задишкою i незначним ціанозом i виникає в результаті дискінезії трахеї i бронхіального дерева або експіраторного колапсу дрібних бронхів.
4. 3а проявами стенозу бронхів виділяють: І, ІІ, ІІІ ступені.
При першому ступені звуження бронхів виникає гіповентиляція легень, яка дуже рідко діагностується. Під час перкусії перкуторний звук не змінюється або вкорочений. При аускультації вислуховується ослаблене везикулярне дихання. На рентгенограмі виявляють зменшену прозорість легеневих полів, обмежену рухомість купола діафрагми. Гіповентиляція небезпечна тим, що може ускладнитись розвитком пневмонії 3 наступним абсцедуванням, формyванням фіброзу 3 бронкоектазами або ателектазу легень.
Другий ступінь характеризується розвитком обструктивної емфіземи. У хворих спостерігається задишка, ціаноз. Під час аускультації вислуховується ослаблене везикулярне дихання, при перкусії – тимпаніт.
Рентгенографія органів грудної клітки дозволяє визначити підвищену прозорість легеневих полів, збіднення судинного малюнка.
Третій ступінь звуження бронхів характеризується розвитком ателектазу i проявляється кашлем, задухою. Виникають різні види ателектазів (компресійний, обтураційний).
Над ателектазом визначається тупий перкуторний звук, при аускультації - ослаблене везикулярне дихання, На рентгенограмі виявляється тінь із чіткими краями.
У результаті ателектазу усієї легені або ускладнення його пневмонією, гнійним процесом виникає невідкладний стан.
Хворі на бронхообструктивний синдром скаржаться на непродуктивний кашель,напади задухи, задишку. Паціенти займають вимушене положення тіла. Дихання стає шумним, на відстані вислуховуються свистячі хрипи, визначається загальний «теплий» ціаноз. Підвищується тиск у системі легеневої та бронхіальної артерій. 3агалом в більшості випадків наявна симптоматика бронхіальної астми чи обструктивного бронхіту.
Лабораторні та інструментальні дані. При загостреннях запального процесу виникають лейкоцитоз та збільшення ШОЕ. Дуже цінними методами діагностики броинхообструктивного синдрому є дослідження бронхоальвеолярних змивів, рентгенографія органів грудної клітки, бронхоскопія, спірометрія, пневмотахометрія, пікфлоуметрія, вивчення функції зовнішнього дихання в системі «об'єм-потік».
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 777 | Нарушение авторских прав
|