Невідкладна допомога i лікування. Антикоагулянтна i фібринолітична терапія.
Антикоагулянтна i фібринолітична терапія.
фібринолітичну терапію бажано проводити в стаціонарі, де є можливість більш детального контролю, але ефективність цієї терапії прямо залежить від часу, який минув із початку захворювання, тому слід прагнути до проведення фібринолітичної терапії ще на догоспітальному етапі.
фібринолізин вводять в дозі 60 000 - 90 000 од. на 300 - 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, який для зменшення пірогенності готують на бідистильованій воді. Розчин фібринолізину вводять в/в краплинно по 10 - 15 крапель за 1 хв. фібринолізин сприяє збільшенню активності згортальної системи крові, що потребує паралельного введення 10 000 -15 000 од. гепарину через кожні 6 год в/в або в підшкірнуклітковину живота протягом 7-10 днів, потім непрямі антикоагулянти i антиагреганти.
3астосовуються також активатори ендогенного плазміногену, які мають виражену фібринолітичну дію. Серед них найбільш розповсюджена стрептокіназа (стрептаза, авелізин). Методика лікування стрептокіназою враховує велику різницю індивідуальної чутливості. Спочатку вводять пробну дозу - 250 000 од. на 50 мл ізотонічного розчину натрію хлориду із швидкістю 30 крапель за 1 хв протягом 15 хв. Пізніше тривало продовжується краплинне вливання 750 000 од. на 400 мл розчину із швидкістю 20 крапель за 1 хв. В подальшому можливе введення такої ж дози для підтримання досягнутого фібринолітичного ефекту, при цьому необхідний детальний спеціальний лабораторний контроль.
Стрептодеказа - оригінальний вітчизняний препарат стрептокінази, мобілізований на водорозчинній полісахаридній матриці. 3авдяки цьому стрептокіназа тривало циркулює в кров'яному руслі i підвищення фібринолітичної активності після одноразового застосування зберігається 2- 3 доби. Препарат випускається у флаконах, у сухому вигляді. В упаковці 2 флакони по 1,5 млн ФО (фібринолітичних одиниць). Суху речовину розводять безпосередньо перед вживанням в 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду. Першу пробну дозу стрептодекази, яка складає 300000 од., вводять в/в струминно. Вона розрахована для зв'язування можливих антитіл до стрептодекази i визначення індивідуальної чутливості до препарату. При відсутності побічних явищ через годину вводять останні 2,7 млн ФО стрептодекази в/в струминно протягом 8 хв.
Целіаза - 250 000 МО розчинити в 2 мл розчинника, який додається, i повторно розчинити в 500 мл 5 % глюкози чи ізотонічното розчину, в/в краплинно протягом 6- 8 год. добова доза 3 млн МО.
Контроль за введенням тромболітиків здійснюється за допомогою багатокомпонентної коагулограми (час згортання крові подовжується в 2- 3 рази, час кровотечі зростає в 2- 3 рази, зниження фібриногену плазми до 200-150 мл, зниження протромбінового індексу до 30 %).
Тестом контролю за гепаринотерапією є час згортання крові, який збільшується в 2-3 рази (н. 5-7 хв).
Активна фібринолітична i антикоагулянтна терапія протипоказана при геморагічних діатезах, виразковій хворобі шлунка i дванадцятипалої кишки в стадії загострення, сечокам'яній хворобі, пухлинах, порушеннях мозкового кровоо6ігу, вагітності.
У процесі лікування можливий розвиток геморагій в результаті передозування та індивідуальної високої чутливості. Кровотечу, викликану гепарином, купірують в/в введенням протаміну сульфату 1 % - 5 мл, який нейтралізує його дію, повторно через 15 хв до бажаного ефекту.
При кровоточивості, пов'язаній із введенням фібринолітичних препаратів, застосовують амінокапронову кислоту 5 % - 50 мл в/в через 4 год до усунення медикаментозного геморагічного синдрому.
РОЗДІЛ 2
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 443 | Нарушение авторских прав
|